Копії з двох найдавніших з вищезазначених планів Києва, саме планів 1706 і 1728 р., зняті протоієреєм Лебединцевим під час перебування його по службі в Петербурзі, пред'явлені в тому ж засіданні з поясненням їх особливостей, що стосуються історії Києва. Цікаво було бачити на цих планах, що в 1706 р., Хрещатик і Липки ще складалися з монастирських ріллів; зі Старого Києва на Поділ ще існувала дорога Боричевим звозом; у Христоріздвяної церкви був невеликий, до 75 саж. довжини, залип Дніпра, між материком Подолу і мисом нинішнього набережного шосе; Поділ відділявся від Оболоня струмком, від 10 до 16 саж. широти, який з Кожем'яка, від Хрестовоздвиженської церкви, прямував через площу нинішнього Житнього базару під Щековицею п потім біля юрковицького мосту по Оболонню, з північного боку Подолу, за великим ретраншементом до впадання в Дніпро канави, що нині розділяє Поділ на Подільську та Плоську. Для м. Києва та X округу шляхів сполучення переважно може бути цікавий алан Києва 1745 року з промірами дніпровського фарватеру біля Подолу. З того ж плану в. '.але, що протягом від Іллінської церкви до впадання Почайни в Дніпро, було до 31 млина, прикріпленого до поромів, біля правого берега, і що протягом Дніпра тут мало від 80 до 90 саж. за хвилину. Для захисту Подолу від напору дніпровської течії, після 1745 року, прорито материк, що відокремлював Дніпро від річки. Чортори, і тепер важко проходять плоти в Оболонню, де швидко працювали колеса млинів.
Порівняння двох планів 1706 та 1745 гг. вказує на швидку зміну міста та його сполучних шляхів у короткий період часу. На плані 1745 відзначені вали і ворота, яких слідів вже не існує.
На закінчення д. член В. Б. Антонович, читав свою замітку про місцезнаходження стародавнього Звенигорода. На підставі літопису та власних топографічних спостережень референт вважає, що древній Звенигород знаходився за 15 верст від Києва, недалеко від Перепетова кургану, де нині видно залишки городища. Г. Антоновичу заперечував прст. П. Г. Лебединцев, який не допускає, щоб стародавній шлях з Києва до Василева, що йшов через Звенигород, міг йти за напрямом до зазначеного референтом місця, оскільки порита ярами
27)0 ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСІДАННЯ ІСТОРНЧ ПОКАТО СУСПІЛЬСТВА ЛІТОПИСКУ НЕСТОРУ
н незручна місцевість не могла бути обраною для шляху до Василя, куди проїхати пряміше, простіше і зручніше, пе повертаючи до зазначеного городища.