Радію, що виконані майже всі даровані вам від Її Імператорської Величності найкорисніші підстави, а притом і шкодую, що знайшлися деякі нерозумні люди, котрі незрозуміли настільки чудових усьому Війську вигод. Візьміть ви піклування, як начальник, витлумачити їм, що все для них постановлене є нове підтвердження переваг і обрядів колишніх, а не так, як вони тлумачать. Вкажіть їм на те вираження Високим конфірмованим доповіді, які точно говорять, що служба для нашого війська необхідно потрібна, і несказанно полегшує регулярну службу. Кому б оберігати армію, коли б не Донське Військо. Ви бачили при тому, наскільки я вирізняв і містив у честі вас панів старшин, і для того першим вважав за старання клопотатися про рівняння з іншими. Сумно мені було дивитися, в якій зневазі, а в гоніннях у деяких командирів ви були. Мартінов пам'ятає, що в першу конпанію, в сатисфакцію гусарського порутника Маргавича, ледве не висікли батогами донського полковника, я не лишився. Він же пам'ятає, що Капітан Зорич січ хотів батогом і самого похідного отамана Суліна; щоб було, якщо я не спитав. Ще порутчик Фрізель трохи невисік полковника Голова; чтЬб і було, естліб генерал-майор Сатін йому не перешкодив. Часто армійські субалтерин-офіцери, а орітом і чужоземні, ніколи не служили нашій вітчизні, командували по два полки донських і більше; а в мене в корпусі цева не було, а тепер ніде не буде. Полковник донський знає своє місце, — сміливіше заступатиме за бідних козаків, яких армійські командири небажано собі в послугу вживали. Есаула, і сотника, і хорунжева тепер і палицею вдарити не можна. Ви ж знаєте, що я і регулярними командував суворо. Молігз Бога вічно за Всемилостиву Государиню, вона вас затвердила назавжди
П. А. Л А ПИСАРЬОВ.
у ваших обрядах та перевагах. Тепер ви можете бути впевнені, що ви захищені від усіляких змін і новин, суспільству вашому шкідливих. А що до мене стосується, я, поки живий, не перестану мати піклування про благо Вашого Війська; бажаю, вимагаю тільки, щоб ви всі сили спрямували у відправленні покладеної на вас посади з усією чесністю та неупередженістю. Ваш вірний слуга
Г. Потьомкін.
Нариси з історії Київської єпархії у XVIII столітті на підставі документів синодального архіву.
Читання Ф. А. Терновського.
I.
Лист колишнього тобольського митрополита Філофея Лещинського (у схимонах Феодора) до Феофана Прокоповича з проханням про дозвіл виїхати з Сибіру на обіцянку до києво-печерської лаври.
Великому Государю Преосвященному Феофану Архієпископу Великоновогородському смиренного архієрея схимонаха Феодора
НИЖЧЕ НОКЛОНЕНІК.