Деякі риси з історії смертної кари в Росії. 283
лот документів; лихоманство або хабарництво волосних суддів (судді вищого рангу за теж злочин були карані набагато м'якше- звичай вартий уваги історика кримінального права); ябіду; зраду повіреного інтересам свого вірителя. Більше тяжких злочинів, які підлягали за законами Грозного смертної кари, я вже й не наводжу. Царювання Івана IV має дуже важливе значення історія смертної кари. Саме ім'я Грозного цей цар набув за виняткову жорстокість свого характеру і за незліченну кількість скоєних ним страт. Мало історичних діячів можуть з ним змагатися у справі скоєння та збільшення смертних страт. Він стратив з найменших політичних приводів, стратив не одних тих, яких він вважав винними, а й невинні їхні сім'ї. Так 1561 р. він стратив якусь Марію з 5-ма синами за дружбу з Адашевим і за чаклунство. Брат відомого Адашева було страчено разом із дванадцятирічним сином з політичних причин. Дружини страчених 1571 р. дворян, числом ФО, були, за наказом царя, втоплені річці. Він стратив разом із чоловіками не тільки зовсім безневинних дружин і дітей, але часто й усіх родичів. Так казвени були Количеви, рід митрополита Пилипа, князі Ярославські, Пронські, Ушаті, Заболотські, рід Бутурліних та багато інших. ін Грозний одного дня стратив у Москві по ЗОО чол. За сказанням літописців, у Новгороді протягом 5-ти тижнів він щодспівно зраджував стратою за допомогою утоплення за зраду від 500 до 1500 чол., а всього, якщо вірити літописцеві, показав у Новгороді 60,000 чол.
Б період від царювання Івана Грозного до Олексія Михайловича застосування смертної кари більше й більше розширювалося. І це незважаючи на добрий і м'який характер таких царів, як Михайло Федорович та Олексій Михайлович. Життя і зростання громадських установ залежить не так від характеру глави держави, як від загальних причин, властивих відомому загалу. Соборне Покладання царя Олексія Михайловича було цього часу тим, чим Судебники для попереднього. Оіо так сказати зібрало і закріпило те, що наросло протягом відомого часу шляхом практики, що перетворилася на звичай. У цьому законодавчому пам'ятнику налічується 54 види та підвиди злочинів, обкладених смертною карою. Не згадуючи про злочин-
О. Ф. КІСТЯКІВСЬКИЙ,