Здавалося після всього, що сталося, для колишнього ієромонаха Дометіана вже не було можливості повернути*)'я знову до києво-печерської лаври, та ще й з підвищенням у сапі. Вийшло проте на оборот.
Наприкінці 1801 р., який нещодавно вступив на російський престол, імп. Олександр І-й отримав такий лист:
Всемилостивий Государю!
Народився я в Чорних горах у Адріатичному примор'ї і після смерті батьків моїх у дитинстві преосвященним митрополітом чорногорським Василем Петровичем у 758 р. у високославну російську імперію вивезений і при дядька моєму протопресвітері Філофії Владевича вихований і грамоті російській. Після того був у військовій службі Імператорської Величності, а від служби звільняючись, за старанним бажанням прийняв монаший чин у києво-печерській лаврі, і там же почину церкви святі в ієромонахи преосв. іітр. Самуїлом 786 р. сент. 22 висвячений і жив у невинності та у виправленні своєї посади. По кончині ж преосв. Самуїла прийняв начальство в києвопечерському Плаврі покійний преосв. Ієрофей. Правління його у київ. лаврі було найтяжчою рукою; він церковні неокладні гроші безмірно марнував і на свої потреби чимало грошей вживав, братію ображав я в найгіршому стані утримував.
. З цього сумного випадку те ходіння преосв. Єрофея представив
НАЧЕРКИ З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ У ХПІІ СТОЛІТТІ.
блаженно почившему Государю Імператору Павлу Петровичу. Государ Імператор моє прохання віддав до Синоду. Прав. Синод, не чинячи наслідки мені невідомо на чому ґрунтувався, скувавши неявну крадіжку, про виття не знаю, бо до подачі Його І ні. Величності прохання ні по суду, ні без суду, ні в яких штрафах не бував, — наказав позбавити чинів, вислати за кордон; і в 797 році невинно жорстоко покараний, і з того часу мандрую в чужих краях у скорботному стані без прожитку. По вступу-жь Вашого Імп. Величності на всеросійський Імп. престол на підставі виданого В. І. В. наймилостивішого маніфесту про прощення злочинів крім вбивства, тому і я з тих далеких країв зробив багатоважкий шлях досягти в престольному граду С.-П-бургу і припадаючи в освячені стопах В. І. В. невинне моє страждання і найважчий шлях, наймилостивіше наказати св. Синоду, щоб він мене благословив і дозволив і як і раніше в лавру в число братії визначив. Вручений мені в Угорщина пакет на найвище В. І. В. ім'я від православного преосв. єпископа Бочкого і Сегедінського при цьому всеблагоговійно докладаючи, якщо В. І. В.
всепідданий колишній києво-печерські лаври ієромонах
Дометіан, а нині нещасний Димитрій Владевіч.