[Істори]чні та археологічні праці Бер уміщував у виданнях нашої Академії наук, якій неподільно належить його діяльність з початку 30-х років. В антропології Бер визнавав високу важливість краніологічних досліджень; кілька його мемуарів (напр., «Crania selecta», «Про черепи ретійських романців», «Про черепи вендських», «Про зібрання черепів, що належать Академії наук», «Про макрокефалів Криму та Австрії» тощо) присвячені цьому предмету. Завжди обережний у висновках, Бер рідко наважувався визначати, якому племені належить той чи інший череп, і задовольнявся лише тим, що визначав, якому племені певний череп не міг належати, тобто доходив висновку негативного. Він навіть вважав, що наука на цей час не може дати іншого позитивного результату. Ця обережність у висновках могла б і нині слугувати добрим уроком для тих антропологів, які поспішають з кількох краніометричних вимірів робити великі історичні висновки.... Поряд з антропологічними, у Бера йшли заняття археологічні. За його ініціативою, Академія наук придбала у відомого данського археолога Ворсо малюнки «Музею північних старожитностей у Копенгагені», що залишалися, і видала їх у світ з російською передмовою того ж Бера. У той же час Бер склав проєкт археолого-етнографічної експедиції в Росії, від якої він чекав таких багатих результатів як для пояснення найдавнішого стану людства, так і особливо для того періоду історії російської землі, про який мовчать інші пам'ятки.... З метою показати важливість антрополого-археологічних досліджень, Бер написав два невеликі мемуари: один — «Про найдавніших мешканців Європи», інший — «Про найдавніший стан людини в Європі». Ці мемуари один одного взаємно доповнюють і водночас слугують досі найкращим популярним викладом предмета; найкращим уже й тому, що в них узято до уваги багатий матеріал, наданий російською землею.... Ще більше, ніж археологом, Бер був етнографом; сам він здійснив кілька подорожей (на Нову Землю, на крайню північ, на Каспій); важливі починання подорожей Міддендорфа, Кастрена, угорця Регулі відбулися за пропозицією та за всілякої підтримки з боку нашого вченого. Щодо географії та етнографії ім'я Бера користується цілком заслуженою пошаною: разом
ЛЕТОПИСКУ НЕСТОРА