З них Муханов і С. М. Соловйов спростовують Буссова і надають важливого значення Жолкевському. Буссов каже: „Хоробрий Скопін, який врятував Росію за допомогою німців, отримав від Василя Шуйського в нагороду — отруту. Цар наказав отруїти його, досадуючи, що москвитяни поважали Скопіна за розум і мужність більше, ніж його самого” (Сказ. про Самозв. I, 114). Автор історії Росії пояснює це свідчення неприхильністю Буссова до Шуйського; Муханов — неприхильністю Буссова до росіян взагалі, прихильністю до Скопіна, який спирався на іноземців, і перебуванням автора поза Москвою. Але ми знаємо зі Щоденника пох. Сигізмунда, що
') Порівн. ще оповідь з піснею про Скопіна в Древ. Ріс. віршів. К. Данилова, № XXVII. Втім, і в Паліцина місцями зустрічається римована проза (стор. 175 - 176, 183. Порівн. також висновок в Рукою. Філарета).
') Автор „Сказання” з великим співчуттям зображує дбайливість про Скопина його матері та відданість його дружини. Воно видано р. Поіовим у Ізборнику статей, витягнутих з російськ. хронограф., 1 869 р.; за Н. І. Костомаров користувався ним у рукою. Рим. музею (Іст. смуті врем. II, 338). Тим часом, незважаючи на те, що і в повісті, і у уривку думи, вміщеному в ІІамят. старий. русявий. літ. ІІт., Вид. під його редакцією, дружина Скопіна-Шуйського постійно називається Олександрою Василівною, у своїй Іст. смутн. брешемо. він називає її Анастасією Васильєвною (іЬ. II, 245, ймовірно слідом за Родосл. книгою кн. Петра Долгорукова, III, 107). Анастасією дружина Скопіна називалася вже в монашестві, а в мірі вона носила ім'я Олександри (див. Рус. Родосл. Книгу, вид. редак. Руської Старини, Спб. 1873. 34).
Мати Скопіна, після його смерті, також прийняла чернецтво, причому названа була Анісією. Вона померла в 1631 році і похована разом із родом Татєвих до Троїцька. Сергій. монастирі (список надгробків Троїцьк. Сергій. монаст. Чтен. Моск. заг. іст. рік I, кн. II, 37). У сниску надгробків вдень смерті А. II. Скопіною відзначено 19 липня; але збереглася „пам'ять” її в село Іванове па млин суздальського Покровського монастиря (Володимир. Сборн., 140), яку бажали взяти по запису селяни, помічена 10 листопада 1631. У Покровському монастирі похована дружина кн. Дм. Шуйського, Катерина, під своїм мирським ім'ям (Про місто Сужд. Часів. XXII, 182).
КНЯЗЬ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ СКОПІН-ШУЙСЬКИЙ.