') Договори див. в Зібр. держ. грам. та догів. II,.V 188-193..
*) Є підстава вважати, що причиною відмови шведів під Твер'ю було розпорядження Скопіна зняти облогу міста. „Німці ж, каже літописець, хотілося б приступати до граду. грошей, наймані війська звичайно думали поживитися пограбуванням. Але Скопін пожалів своїх. Костомаров, ІІ, 265).
* ".!
КНЯЗЬ МИХАЙЛО нмяїївнп ОКОІЇН-ШУЙСЬКИЙ.
...відбити напади. Скопін писав Делагарді, що без допомоги цього полководця він не міг би утримати в порядку і в покорі безліч ратників, зібраних з Ярославля, Костроми і поморських міст“ (Відек. 96). У шведів Скопін запозичив влаштування укріплень у вигляді бастей, які були страшні для поляків, оскільки росіяни могли безперешкодно робити вилазки і насуватися вперед, уникаючи битви (Записки Жолкєвського, 60); а під Москвою він влаштував потім навіть зразкову битву з царськими військами. (Істор. Бібл. вид. Археогр. ком. т. I; Ден. пох. Сиг. III, 579). Так намагався Скопін скористатися знайомством зі шведським військом і присутністю в російському таборі таких полководців, як Делагарді та його сподвижники.
Обидва полководці, каже Геркман, були здібними воєначальниками, і тому тримали свої війська в суворій дисципліні (1612).
З'єднавшись з Дехагарді, Скопін рушив далі в Олександрівській слободі 2), де встиг відтіснити Сапегу, повернувшись під Трійцю. Одар уже звістка «б цьому успіху справило чяи Москві магічну, дію. У те. час, коли, багато хто в Москві» знову аамиишии відкластися л перейти в Тушино, посольство зі «шкалою від Околама. негайно почало хвилювання: і. підтримай* влада Шуйського (Літ. про заколот. 166). Не успіх Оборина,: врм іог, мощі ворожого Польщі шведського короля, змусив Оігівмуеда вийти з бездіяльності: після довгих наполягань, він додай нарешті (21 вер.) під Смоленську, який стає теяєр серед точкою нової, опозиційної влади. У самому Тушні,
') Засідає стягування, що ще в 1607 р. в Москві був перекладений з німецької та латинської мов "Статут справ ратних", для ознайомлення російських з "новими хитрощами військовими", які були відомі в Італії, Франції, Австрії, Іспанії, Іспанії, Голландії, Англії, люди могли з успіхом чинити опір не тільки силі силою, а й сенсу сенсом ". У цьому статуті викладаються правила військового ладу, облоги, походу, рухів кінноти та піхоти, рушійної та гарматної стрільби (Карамзін, XII, 42. нримеч. 166, 167).
*) Як Переяславль Залесський, так і Олександрівська слобода, були зайняті власне передовими загонами, без участі головного війська. Йод слободою був ранець Зо.че і відпущений на батьківщину; але сюди були нові. допоміжні дойська і в Швеції (9,000 чол.).
в. с. іконюлюв,