Озираючись назад, років за десять або більше, при зведенні в одне різних літописних нотаток одного року, літописець додає до цього матеріалу свої власні спогади і дає щось цілісне, закінчене. У стислих, небагатослівних розповідях новгородських літописів помітне вміння точно окреслювати події багатьох місяців, а іноді й років. Так, наприклад, під 6675 роком (Новгор. 1-й, 14 стор.) зустрічаємо кілька різнорідних звісток. З них одні короткі, і цілком імовірно, переписані з порічних, ніби календарних, позначок. Ми їх знаходимо на початку і наприкінці статті, позначеної річною цифрою. На початку ми читаємо: „сів Мстислав Ізяславич у Києві на столі. Тієї ж весни заклав Садко Ситинич церкву кам'яну святих мучеників Бориса і Гліба, за князя Святослава Ростиславича, за архієпископа Іллі". Наприкінці: „тієї ж зими ходив Мстислав на половців... Преставилася раба Божа Анна, ігуменя святої Варвари, і поставили на місце її Марем'яну“. Але середина присвячена розповіді про усобицю Новгорода з князем Святославом Ростиславичем. Розповідь ця охоплює подію від початку до кінця. Усобиця почалася влітку, і від Семенового дня (1-го вересня) до Великодня новгородці сиділи без князя. Очевидно, розповідь літопису писана не раніше Великодня, тобто вона писана після вокняжіння Романа Мстиславича, який сів на столі 14-го квітня, у другий тиждень після Великодня, отже, після настання нового березневого року, — і літописець відклав говорити про це до нової рубрики: до 6676 року. Вникаючи у групування подій, описаних під 6675 роком, ми бачимо, що літописець мав на увазі їхню послідовність у часі. На початку березневого року, незабаром після смерті дядька свого Ростислава, який помер 21-го березня, вокняжився Мстислав Ізяславич (правнук Мономаха) у Києві. Навесні було здійснено закладення церкви Бориса і Гліба в Новгороді. Влітку новгородці дізналися про приїзд митрополита Костянтина до Києва, і тут же незабаром князь Святослав вирушив у Луки, з чого й почалася усобиця, що тривала до Семенового дня. Взимку, під кінець року, київський князь, як чув новгородець, здобув перемогу над половцями, а в Новгороді відзначена була зміна ігумені в монастирі св. Варвари.
Угруповання подій за роками і є власне праця та заслуга
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]