яий,— проти їхньої буквальної достовірності каже головним оберненим та обставина, що зносини папства з європейськими народами взагалі— не були такі розвинені, як це видається за словами наших літописів. Десяте століття було епохою крайнього занепаду папства. Моральна зіпсованість і нездатність паї, внутрішні смути в Італії н папської курії вели до падіння авторитету папства і до ослаблення його церковно-політичних зносин. І народи ближче до інтересів римської церкви на той час рідко мали безпосередні зносини з папами. Отже, навряд чи можна прийняти свідчення наших літописів у буквальному значенні. Проте однак було б несправедливо і заперечувати спроби західної церкви до навернення Володимира до католицизму. Наші літописи представляють Володимира, ще язичника, в достатніх відносинах з Чехією, одну з дружин його називають чехією згадують про посла чеського князя Ольдріха. Потім, опанувавши Гапщію, Володимир розсунув свої володіння до самих кордонів Чехії та тримав із нею мир та дружбу. Ось головний шлях, яким могла проникати на Русь католицька пропаганда. Чехія, куди ще за В'ячеслава латино-німецьке духовенство стікалося з усіх боків, як „бджоли у вулик”, за висловом біографа св. В'ячеслава, Чехія, яка незабаром поширила вплив німецько-латинських наш і на Польщу, і в Болеславі II мала ревностного стороннт західного християнства, - могла висилати місіонерів на Русь, тоді її князь став вагатися у своїх язичницьких переконаннях. Тому, заперечуючи буквальний зміст наших літописних сказань про посольства до Володимира з боку латинської церкви, не можна заперечувати приватних спроб сусідніх князів чи єпископів чеських і навіть польських, спроб, які мали на меті схилити св. Володимира у прийнятті католицтва. Споріднені зв'язки з Чехією і вплив духовних осіб, які без сумніву супроводжували християнкучехпшо на Русь, особливо могли служити провідниками католицької пропаганди: пригадаємо, що цим шляхом дві інші слов'янські шжнн Добровка і Сарольта послужили найголовнішими знаряддями західного християнства при введенні його в Польщі. Розповідь ваших літописів про бесіду Володимира з послами тата хоча звичайно, так само як і символ Володимира, є твір пізніший і має строго-історичне значення, але тим не менш вірно
А. Я- «ОГОНОВ,