Частина 15

Сам Бодянський на місці залишив добрі спогади, як ґрунтовний учений, що добре засвоїв собі живі наріччя (чеське і сербське переважно). Подробиці про заняття Бодянського за кордоном відомі. У „Журналі М. Н. Просвіти” вміщено лише два невеликі його звіти (1838, № 5 та 1839, № 8); але відомо, що в цьому журналі (1840, № 6), і пізніше в „Читаннях” (1846, 1), як результат його занять за кордоном, надруковані: „Про найдавніше свідчення, що церковна мова є слов'яноболгарська” та „Про пошуки в познанській публічній бібліотеці”. У слов'янських землях Бодянський залишався майже п'ять років. До цього часу його занять належить — здається — переклад „Слов'янського народописання” Шафарика, надрукований спочатку в „Москвитянині”, а потім окремо в Москві, 1843 р.; трохи згодом ним була також перекладена „Історія Галицької Русі” Зубрицького (1845). Обраний у секретарі Московського Товариства історії та старожитностей російських, Бодянський за три роки видав 23 книги „Читань” (з 1846 — 1848), в яких намагався поєднати інтереси загальної слов'янської та часткової вітчизняної науки. Якщо не помиляюся, „Читання” були першим виданням, яке відкрило систематичне друкування пам'яток давньослов'янської та давньоруської писемності. Ці пам'ятки завжди супроводжувалися вступними дослідженнями, що пояснювали особливості мови та історико-літературне значення пам'яток. Багато таких дорогоцінних творів видано Бодянським — (Параліпомен Зонари, слов'яно-руські твори в збірн. Царського, слово Кирила Філософа і т. д.); але ще більше підготовлено до видання, надруковано, але не випущено у світ з невідомих причин (Творіння Іоанна Екзарха Болгарського, Пандекти Антіоха, Творіння Костянтина Болгарського, Временник Амартола і т. д.); але особливо багаті „Читання” цього періоду матеріалами з історії південної Русі: заслуги Бодянського в цьому відношенні — дуже великі. Є в „Читаннях” кілька його окремих чудових досліджень, такі: „Про один ізвод Московської духовної друкарні та тотожність слов'янських божеств Хорса і Даждь-бога” (1846, № 2), „Про Всеслава Брячиславича Полоцького” (1847, № 9) і безліч перекладів слов'янських досліджень Шафарика, Палацького та ін. Під заступництвом гр. Строганова, Бодянський друкував речі, які тоді не ризикнув би видати у світ ніхто, напр. „Історію Русів”, припис. Кониському, та переклад книги Флетв 1873-77 рр..