„Бієво-Межигірський монастир по знищенню січі запорізької, з якої отримував потрібне до утримання, вівся вже його позбавляється і втратив, задовольняючись тільки з угідь при монастирі самарському тих, що залишилися, до якого. в них достатня кількість худоби рогатої, коней і овець, інші купуючи за гроші, а інші просячи у Козаків, помножив пасіки для бджіл, збудував млини знову, а інші випросив у Козаків,— і населив при тому монастирі, за дозволом війська запорізького, слободу. всередину оіа;і> будова, то все походило від монастиря київського Межигірського з тою надією, щоб з оною економії мати на майбутні часи придбання в змісті цього Межигірського монастиря. монастир отримує щороку віск, мед, сир та олію коров'яче, шерсть овечу, шкіри, сукно та коня для ноїзді, та з тієї ж економії за гроші доставляється купівлею сіль та риба. Заради якої вигоди цей монастир Межигірський, по знищенні січі запорізької, просив його світлості (...всі титули) князя Григорія Олександровича Потьомкіна всіх тих ґрунтів і дворів монастиря Межигірського та самарського назавжди затвердження. А тому за ордером його світлості... через межевщиков ця земля відведена і відмежована за розміром, якій землі дісталося 15000 десятин, якої землі нині і стовпи межові затверджені, що все стоїть монастирю з неабияким трудом і утриманням.
НАЧЕРКИ З ІСТОРІЇ ХОВОЇ ЄПАРХІЇ У ХПІІ СТОЛІТТІ.
Есхи ж повинен буде начальник самарського монастиря від єпархії дорученими якимись іншими справами, то в економії може бути зовсім недогляд і замість користі, що чає, заподіяться безповоротний збиток... Того заради св. прав. синод всенижче про¬сим... вищепрописаний самарський монастир залишити веденим Межигірському монастирю у всьому».
Хмара на цей рів пройшла повз. Св. синод повідомив преосв. Євгенія, що самарська обитель не може бути вилучена з відомства московського монастиря.