Але якщо прізвища Могил перестало посміхатися щастя на батьківщині, то за години лиха вона ніде не могла зустріти такого привітного ірнвету та прийому, як у сусідній Польщі. Тісні зв'язки пов'язували Могил з цією країною.
Рід Могил завжди вирізнявся особливою відданістю Польській Бороні і за це користувався взаємною прихильністю з боку польського уряду. Ієремія Могила, ще до вступу свого на господарство, в 1593 році, гозо-птезо ки Роіакот аЯєкеї, отримав від Сигізмунда III індтенат, тобто привілей, що порівнювала його (Єремію) з дворянами, народженими в Польщі3. Потім, коли
*) Румунс. господарства.
*) Літопис Львоа Братства. У літописі говориться, що Костянтин Могила в полоні скінчив життя своє. Але це не так. Йому вдалося втекти від турків у Польщу, де він купив собі маєток (в Подолін), в якому він жив до самої смерті (ЕаеуЫор. рфчгегеоЬпа, З XVIII, Жт. 746).
*) Неїє. Київіївкієдо та VI, зіг. 449. ВогЬ. рої. Окоіз. *. II, ра$. 229. Шмітт, Історія польського народу. При цьому прізвище Могил одержало від коронного польського канцлера Яна Замойського дозвіл прийняти у свій герб його фамільну емблему (три хрестоподібно складені списи), Добродійство ясновельножного Яна Замойського,— писав у 1631 р. Могила, посвящаючи ■родкове і родиче мої в тин дізнались, коли під час нріймованя пмдієнату в короні польського кролівства до свого клейноту припустити
С. Т. ГОЛУБЄВ,
поляки, користуючись політичною негараздами в Молдавії, зважилися затвердити свій вплив у цій країні, то канцлер Ян Замойський, вторгнувшись з військом у молдо-влахійські землі і завдавши поразки туркам, що перебували в них, посадив на господарський престол Єремію Могилу,). Останній, приймаючи запропоновану йому владу, дав Сигізмунду III письмову обіцянку зберігати вірність і послух щодо Польщі і навіть, якщо король погодиться, підпорядкувати їй Молдавію як провінцію г). Єремія свято виконував цю обіцянку. Під час свого господарства він був вірним союзником польського уряду. Любов його до Польської Корони тяглася до того, що він головне начальство над своїми військами завжди довіряв лише полякам 3). Польський двір не міг не цінувати таку людину. Тому, коли в 1599 році воласький воєвода Михайло Хоробрий вторгнувся з численним військом у Молдавію і, отримавши під Сучавою перемогу над Єремією Могилою, опанував керовану ним країну, — Польща виставила сильні загони на допомогу Могилі. Єремії, на престол Валахіп іосадила брага його Симеона 4). Крім того, король Сигізмунд III дав Єремії обіцянку, що польський уряд сприятиме не лише до утвердження його особистих прав на молдавську державу, а й прав егц потомства 6). У пам'ятниках того часу можна знайти багато й інших фактів, що свідчать про приязнь.