*) Руин. панів., НігЬ. Мевієскм^о. У передмові до згаданого нами Тріодіона, І. Могила каже, що Ян Замойський, мудрою радою своєю, і відвагою, і батьківським промислом і ратуяком як в ясний батько в усьому лаєкове і доброзичливе (для прізвища Могил) ставився на кожному місцевому, де того потребувало; на пашіто деііїчне впровожаючи і гидко кожного ворога допомоги додаючи*.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
4) Історія польського народу Шмітт т. II, 150.
*) Див. грамоту, дану Сигізмундом III Єремії Могилі у II т. Огк. роіоп. Окоізкієдо, стор 329-230.
БІОГРАФІЧНЕ ЗВІД. ПРО ПЕТРА МОГИЛА ДО ПОСВ. ЙОГО В САН АРХІМ.
новних відносинах польського уряду до прізвища Могил '). — Але кроні цих стосунків були ще інші не менш міцні зв'язки, що пов'язували зазначене прізвище з Польською Короною. Це пута спорідненості.
У Єремії Могили були чотири дочки, — і всі вони були видані в заміжжя в Польщу ваземних аристократів: Рехцна за князя Михайла Вишневецького, колишнього овруцького старостою, Марія за Стефана Потоцького, брацлавського воєводу. рав за Максиміліана Пжерембсхого, ленчинського воєводу, а потім у наступні три шлюби була за Яном Чарнківським ленчинським наштеляном, Владиславом Мишковським, краківським воєводою, і нарешті за коронним гетьманом Станіславом Потоцьким9).
І приязні стосунки польського уряду в Могилам я споріднені з їхніми зв'язками з польською аристократією, робили Польіпу для цього прізвища як би другою вітчизною. Не дивно тому, що Польська корова переважно була місцем притулку для тих членів з роду Могил, яким чомусь не щастило на батьківщині. Так, коли Костянтин Могила був скинути турецьким двором з престолу Молдавії і спроба його повернути князівську владу скінчилася невдало,— він вирушає до Польщі, купує в Подолів маєток Усце (Шсіє) і до самої смерті живе у ньому зі своєю старшою сестрою 4). Також точно вчинив згодом і брат Петра Могили Мойсей, який зазнав великих невдач у родині5). Без сумніву, такі ж причини змусили оселитися в Польщі і самого Петра Могилу... Насправді, що міг він знайти на батьківщині? дядька теж не було в живих; спроби двоюрідних братів повернути князівську владу закінчилася їїудач-
*) Див. Літоп. Зубрицького та гербовники Окольського та Нфсецького.
*) Після смерті Потоцького Марія вступила в другий шлюб з Миколою Фірлеєм, сандомирським воєводою.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
*) НЕТ. №мйєські«про VI. 450.
*) ІЬк).
С. Т. ГОЛТОВ,
Проте. Тільки Польща привітно приймала невдачі молдавських воєводичів — і Петру Могилі дуже природно було користуватися її привітністю.