Голод, холод і дощ, що перетворює землю на багно, не мають на них анінайменшого впливу. Вони дістають таємні запаси тютюну та в'язки люльок і, як ті Прометеї, викрадають вогонь, а потім смалять із хворими спинами, порожніми шлунками та спокійною совістю. Можуть заперечити, що такі значні відрядження з армії та такі набори найкращих людей у полках зашкодять боєздатності, але ж найбоєздатніша армія у світі нічого не варта, якщо вона не мобільна, і розумно зменшити її чисельність — навіть наполовину — якщо це дозволить решті виступити проти ворога. Слід зауважити, що нинішні труднощі виникають через доставку до армії предметів першої необхідності (або того, що вважається предметами першої необхідності), і що на фронт не потрібно везти ані багаж офіцерів чи солдатів, ані військові припаси.
Які були б труднощі, якби корпусу доводилося везти багаж, намети, запаси, боєприпаси та комісаріат? Полковник Ветеролл, генеральний директор, уже завоював довіру та повагу офіцерів сухопутного транспортного корпусу та конмієсаріату, і він, звичайно, користується високою посадою довірою начальників військових відомств. Поки що він забезпечений підтримкою та уважним розглядом його пропозицій і думок, що є безцінним для офіцера на його посаді. Але не слід забувати, що організатор корпусу, полковник М'Мурдо, довго, щиро й добре працював, щоб вдихнути в нього життя, і що, поки його не вразила хвороба, його праця була успішною. На тілі, якому він надав життєвої сили, ще є сліди різця — воно було грубо обтесане, хоча рухливе й здорове, коли він залишив нас.
Мабуть, досить прикро, що стільки доручень у цьому полку було надано унтер-офіцерам артилерії та інших органів, оскільки армія позбавлена послуг такої кількості чудових людей, яких, за теперішнього стану наших полків, не можна не пошкодувати. Крім того, існує стільки очевидної плутанини в ступенях, як-от «квартирмейстер бригади», «хорунжий» і «другий капітан», що корпус фактично має ознаки піхотного полку, кавалерійського полку та артилерійського полку, і не схожий ні на рибу, ні на ілеш, ні на добрий червоний оселедець. Піднесення такої кількості унтер-офіцерів до хорунжих дає привід багатьом офіцерам висміювати корпус і говорити про нього зневажливо, але ці молоді джентльмени не пам’ятають, що в зародковому стані такого органу конче необхідно поповнити ряди виконавчих офіцерів стійкими, досвідченими, спритними й енергійними людьми.