Його першим актом було розпорядження про детальний опис усього знайденого в Севастополі. Для цього місто та форти були розділені, а турбота про дослідження кожної частини передана підкомісіям. Першим із них, якому було доручено дослідження західної частини міста та фортів Ніколас і Олександр, Карантину, Центрального бастіону та Бастіону дю Мат (Флагштайф), були М. Мазаре, генерал артилерії, президент; М. Какозе, капітан артилерії, француз; Капітан Діксон, Р.А.; граф Фельдтраппе, французькі інженери; Капітан Монтегю, Р.Е.; лейтенант Лоран, ВМС Франції; Лейтенант БуУер Р.Н.; М. Гонтьє, французький помічник генерального комісара; і пан Лунді, заступник помічника генерального комісара. Друга підкомісія, якій було доручено досліджувати східну частину міста, Редан Карінінг-Бей, Малахотф, Великий Редан і прилеглі роботи, складалася з — бригадного генерала Дюпюї.
Королівська кінна артилерія, президент; Капітан Шоу, Королівська артилерія; граф де Каллак, імперська артилерія; Майор Стонтон, Р.Е.; майор Кадарт, імперські інженери; Командир Куниця Р.Н.; командувач де Жену, Імперський флот; Містер Крукшенк, заступник помічника генерального комісара; М. Гутран, того ж рангу французької армії; і лейтенант Рамбл, R.M.A. 25 вересня Комісія провела своє друге засідання, на якому були присутні всі члени, крім генерала Тірі, якого представляв генерал Мазаре. Цей офіцер і бригадний генерал Дюпюї, як голови підкомісії, потім поклали на стіл докладний звіт про все, що було знайдено в Севастополі. Кількість гармат у бронзі (міді) — 128; що з залізних гармат, 3711; загалом 3839. Президент зачитав Конвенцію від 10 липня, і тоді було одностайно погоджено, що гармати мають бути розділені на дві рівні частини, приділяючи належну увагу різним калібрам, і що одну половину слід надіслати до Франції, іншу половину до Великої Британії, за винятком двох мідних бойових частин, які мають бути запропоновані генералу де ла Армора, зі схвалення Головнокомандувачі.
Було також вирішено, що ці гармати та гармати повинні залишатися в Севастополі, а також у редутах і укріпленнях Карнієсклі та Балаклави до тих пір, поки вони не будуть потрібні для оборони цього місця, коли кожен уряд зможе робити те, що йому заманеться, зі своєю часткою. Ці рішення, прийняті згідно з першим актом Конвенції, залишають поза увагою оцінку частин; але в 4-й статті тієї ж Конвенції погоджено, що вартість здобичі, &<•,., буде розділена між двома державами пропорційно кількості людей, зайнятих кожною в облозі. Ефективна чисельність англо-сардинської армії на 8 вересня становила 3715 чоловік, а французької армії того ж дня — 120 705 чоловік.