Blu42 Media

Покажчик

сторінка 278/280

євському за всякі шинкп ратушні міські та за перевуз на Дніпрі київський двадцять тисяч і чотири тисячі; а коли-кояквек воєвода київський приїхав до Києва, а в'їжджав завжди багатолюдно, то міщани київські повинні були три дні його стравувати з усім його піздом. І те добре знаю, що помірне, яке брано від всякої ріллі та муки, йшло на кляштор домінеканський, і комора та в якій четверти помернії ховане (бо в ту годину не дойницями, але чвертями мірано ріллю і муку) недалеко костела, а ведля те Домівеканські шаткували гарнець по десять осмаків. А десятину рибну з рибного торгу брали ксьондзи Барнадіні. І те добре знаю, ще до слободи Преварки жадібної справи а не міщани київські, а не хто інший не мали, тільки самі ксьондзі домінекани, бо вони ту саму слободу на ґрунті своєму обложили. І те знаю, що до хутора Осетщина названого не хто інший справи не крейдував, тилко сам староста містечка в Києві бискупського назвою Осецький, котрий Осецький у тому містечку й мешкав. І те знаю, що до містечка бискупського київського жадібної влади, а не міщани Київські, а не хто інший не мав, тилко сам ксьондз бискуп київський, і там тримав старосту свого вишменованого Осецького. У тому біса печому містечку і свої торги і комори торгівлі були, і оренда бискупля там була, орендар був жид Сахно. А те добре знаю, що міщани київський не мали жадібного нриступу хвилого до лісів і до сіножат і до озер Вишегородських... І те добре знаю, ж жадібного нападу хвильного не мали міщани київські до жадібних добрих всіх монастирів київських, які добра й там не лежать мали жадібного нападу хвильного міщани київські до жадібних добр костельних і шляхецьких, котрі добра свої міли біля Києва недалеко, а королі Польський, як несамодержці, не могли добрий шляхетських церковник і костельних отимовати і кому іншому давати, тілко свої кролівські, тилко свої кролівські, Кро.Ієвського; навіщо панові міщани Київські якщо мають лист короля Жигмонта третього (за яким листом волво би їм за п'ять миль біля Києва добр костелних і церковних і шляхетських заживати, тобто леєї рубіти, поля оранки, риби ловити, сіна каят, і ти в тихо заживати жадібною мірою їм було хвиля і страшно.

ДОДАТОК.