За Петра І-го патріаршество було скасовано та замінено св. синодом, під головуванням спочатку митрополита рязанського Стефана Яворського, та був з кінця 1722 р. архієпископа новгородського Феодосія Яновського. Зрозуміло, що у своїй мало відбутися зворотний рух у ієрархії, т. е. зниження архієреїв в ієрархічних ступенях. Коли головний у св. синоді архієрей носив звання тільки архієпископа, то недоречно було б іншим не настільки високо поставленим архієреям прикрашатися вищим саном. «Його Величність — пише Татищев (у своїй Рос. іст. ч. 1-а М. 1768 р.) про проекти Петра щодо духовного штату,— «бачачи, що, хоча звання архієреїв на три ступеня розділили, як митрополити, архієпископи і єпископи, але різниця їх не в а й влада кожен рівну силу мав, того заради чин митрополіта, як зайвий, залишив, і, намірився вчинити п'ять архієпископів, як великоросійський, білоросійський, малоросійський, болгарський і сибірський, — під їхнім оглядом 38 єпископів. Татищев додає, що цей розпис із власноручною позначкою государя бачив він у архієпископа Прокоповича. Звичайно смерть перешкодила Петру I виконати його настанови щодо ієрархічного поділу Росії на п'ять архієпископій, що стосується скасування митрополичої гідності, то Петро встиг зробити щось для цієї мети. Ще 1711 р., даючи м. Стефану Яворському дозвіл вибрати архієрея в Ростов місце свято-почившего Димитрія Ростовського, государ писав: лише бути єпископу, а чи не митрополиту 1). У останні роки царювання Петра І-го було два випадки зведення митрополитів з їх ступенів. Так митрополит сарсвій та подонський Ігнатій Смола 1721 р. сент. 8 призначений єпископом іркутським; митрополит тверський та кашинський Сильвестр Холмський у 1723 р. був переведений у рязанську єпархію у званні єпископа 2). Звичайно для архієреїв, що знижуються таким чином,
*) Соловйов, Іст. Росс. XVI, 353.
*) Списки архієреїв Ю. Толстого Спб. 1872 3, 4.
«. О. ТЕГНОВСЬКИЙ,