удшкакх зусиль* послу явила прийменники. до рандору. Вийшовши з Творі, додека Делавардц піт! {1ебовало- сплати грошей. Тоді Ьн і. там едал.вимагати., виконання; умов та здачі, за 1 Договором, Кфредн. Травдо, Хрнстієрн Зоме з'єднався зі Скопіним і оіалі. з ієн дод.ДЕол® верб. Делагарді йанравилея-було до Новгорода,- але вступив щ церегооори зі Скопіним, сів. з нього 6,000 р, 'грошима, на б.іЕДР р- соболей а зобов'язав етоленеДяєнною передачею щ>. Королі, увтуппгь який погодився Скопін без затвердження царя, що ета-,й«чи дшу потім у докор (ВиДек.йб, 98, НИнен. 120,-Карамз. XII, црадр ДФ6) *) • Після всього ДелЯгардв; пішов ш Крлязіну 8).
• Тепер дарую Шуйському в це полководцю довелося подбати про відбір грошей на майбутній час (грам. в Соло», монастир і в Перм; Ан. Еіснед.. П, • Л& 134— '197); е, тим часом Скобін клопотав Про навчання російського війська. «Щодня Зйме навчав його військо-йо бельгійському зразку, як діяти в поході н іь боіб,' наллєм і мечем, робити рови і'оеопи, рухати гармати йде-
їй ДелагардІ переконав його дати другу битву полякам і коли була переможена, ЕО'СкйНій кинувся на шию Делагарді і запевняв його, що його дАдя не забуде цієї послуги шведів (Іст. Моск. княж. 274). •Лод Твер'ю Делагарді отримав три рани.
Щодо дій під Торжком літописець помічає: німці ж піші пойяршв наперед тикати коаями, а кови еташа назад їх (Лет. про заколот. 160). Ів російських воєвод під Торжком брали участь — Чоглоков і Головін, а з боку шведів-і-Горн. Скопін і Делагарді цодошлн вже: після битви (1ЬІ<І.,161 н Відекінд).