Blu42 Media

Будні зимового табору (Camp Employments)

сторінка 384/480

Бідолашний Доусон був у цілковитій безпеці після вибуху, але він кинувся до парку серед пожежі й почав видаляти живі снаряди Авітлі з великою холоднокровністю й відвагою, і саме тоді, коли він займався цим, отримав смертельне поранення. 13 грудня, 10:00 Минулої ночі шторм вив і страшно бушував над табором і приніс дощ, який виливався у вигляді льодів, проганяючи його крізь хатинки й намети, і проштовхуючи його потоками крізь найменші проміжки. Пориви вітру були надзвичайно сильними, а стукіт дощу не давав спати багатьом, маючи лише одну розраду, а саме те, що «сьогодні вночі не було охорони окопів». До четвертої години здавалося, що вітер дув із південного заходу, але в ту годину він повернув на північ і стало дуже холодно.

Дощ одразу перетворився на град і сніг; мокра земля почала мерзнути; а о восьмій годині, внаслідок однієї з тих чарівних змін, які можна порівняти лише з чарівними краєвидами нашого дитинства, увесь табір, який минулого вечора на заході сонця був простором чорного багнюки, усіяного білими наметами й хатинами, перетворився на сліпуче біле полотно, позначене лініями темних, сіруватих будинків із полотна й дерева. Зараз сила вітру зменшилася, але він надзвичайно холодний і пронизливий. Нещасні тубільці Південної Європи чи Азії, які в таких міріадах працюють на службі в аї-ми, дуже страждають у таких випадках і гинуть, як мухи, коли настає мороз. Величезна рій табірних прихильників, яких близько десяти тисяч, кружляє по їдальнях і довкола Балаклави, Кадікой і ярмарків, також відчуває наслідки цієї гіркої погоди. Це військо справді є cloaca gentium, і він увібрав у свій екіпаж усе мандрівне скупість старого світу.

Велика заслуга начальників-маршалів та їхніх помічників у тому, що ці незліченні екземпляри ди-егів усіх націй збереглися так ідеально та зберігаються в такому чудовому порядку. Минулого понеділка в Каміші було скоєно безчинство дуже варварського характеру, і мені прикро сказати, що злочинцем був солдат і англієць. Здається, чоловік, який працював у міській їдальні, образив сержанта загону 11-го гусарського полку, що розквартирувався в Казачі, для чергування між штабом і адміралом. Сержант, озброївшись пістолетом, пішов до їдальні й заявив, що він дезертир з «Роял Альберта», водночас закликаючи його здатися й йти за ним.