Blu42 Media

Експедиція по Південному Бугу та Дніпру (The Bug and the Dnieper)

сторінка 298/480

Великий чоловік прочитав послання, сів на коня й поїхав до сусіднього посту, а за ним і його свита. Наступного разу, коли ми його побачили, він відвідував козацький пост вище річки, після чого рушив дорогою в бік Миколаєва. Через деякий час французькі човни відійшли, англійські канонерські човни з’явилися в полі зору і рано ввечері стали на якір на своєму старому місці, а адмірал Стюарт покинув «Крекер» і повернувся до «Стройнболі». На маленькому диті на борту маленького дитя велася сувора вахта. Пожежних кораблів він не боявся пароплавів, але все-таки вітер був сильний з Ніколаєфта*, і юсіанці могли на цей раз спробувати щось зробити, тому там були дозорні люди, розміщені в носі та на кормі, і озброєні вартові, і навантажені каронади, і з цими запобіжними заходами ми пішли спати — на Avaters, поки що, Її Величності Королеви та Його Імператорської Величності Луї. Наполеон.

22 жовтня Вітер рвучко дув із заходу, а дещо з півдня вгору по Бугу. О десятій годині адмірал Стюарт піднявся на борт «Спітфайра» і попрямував на південь, до коси Кінбіу-н, щоб вистежити війська та з’ясувати причину пожеж, які все ще палали на горизонті. Коли він відплив своїм курсом, до нього наблизився французький канонерський човен із доповіддю для адмірала від адмірала Пелліона, в якій він дуже ввічливо й красиво надав у розпорядження сера Г’юстона Стюарта кілька гармат-шалуп, що лежали біля гирла Дніпра, на випадок, якщо останній захоче знищити деякі великі човни на березі під Станіславом. Тон і дух листа адмірала Пелліона були надзвичайно ввічливими й уважними.

Французький офіцер, який приніс його, заявив, що під час невеликої сутички між канонерськими човнами та земляними роботами вчора вони демонтували одну гармату й не зазнали втрат; і він продовжив свій шлях у своєму човні, щоб повернутися до своєї шалупи після сердечного потиску руки адмірала. Коли «Спітфайр» рухався вперед своїм курсом, на горизонті було видно невелике судно з червоним адміральським прапором на мизені. Це міг бути ніхто інший, як сер Едмунд Лайонс. Глуха луна гармат і далекий запах пороху заманили його в наші води, щоб подивитися, що діється, і його прапор майорів у маленькому «Дунаї». З ним було багато капітанів флоту — сер Т.