Увесь ряд був особливим чином підданий дії пострілів і снарядів, що летіли над Реданом, і ракетам, спрямованим на казарменну батарею, і вона несе в собі боки, дах, вікна та двері, часті й виразні докази тяжкості канонади. Увійшовши в одні з цих дверей, я побачив таке видовище, якому мало хто, слава Богу, бачив! У довгій низькій кімнаті, підкріпленій квадратними стовпами, зігнутими зверху і тьмяно освітленими крізь розтрощені й засклені віконні рами, лежали поранені росіяни, яких їхній генерал залишив напризволяще. Поранені, я казав? Ні, але мертвих — гнилих і загноєних трупів солдатів Авго залишили помирати в їхній надзвичайній агонії, недоглянутих, недоглянутих, упакованих якомога ближче. одні на підлозі, інші на жалюгідних естакадах і ліжках або солом’яних піддонах, мокрих і насичених кров’ю, яка сочилася і просочувалася на підлогу, змішуючись з di’oppings oi” корупцією.
З серією вибухаючих фортець у вухах, зі снарядами та пострілами, що сипалися через дах і стіни кімнат, у яких вони лежали, з тріском і шипінням вогню навколо них, ці бідолахи, які служили своєму люблячому другу й господарю цареві, але надто добре, були віддані своїй жахливій долі. Багатьох міг би врятувати звичайний догляд. Багато з них лежали живі, а в їхніх ранах повзали черви. Багато хто, майже збожеволівши від сцени, що їх оточувала, або шукаючи порятунку від неї у своїй найсильнішій агонії, ховалися під ліжками й дивилися на враженого серцем глядача — о! з такими видами! Багато з поламаними й вивернутими ногами й руками, зубчасті осколки, що стирчали крізь сиру плоть, благали допомоги, води, їжі чи жалю, або, втративши мову через наближення смерті чи жахливі травми голови чи тулуба, вказували на смертельне місце.
Здавалося, що багато хто наодинці намагався помиритися з Небом. Відношення деяких було настільки жахливо фантастичним, що викликало жах і вкорінювало в землю якесь жахливе захоплення. Чи могла ця кривава маса одягу та білих кісток колись бути людиною, чи ця спалена чорна маса плоті колись мала людський ґрунт? Страшно було подумати, якою має бути відповідь. Тіла багатьох чоловіків були неймовірно набряклими й роздутими, а риси обличчя роздулися до гігантських розмірів, з очима, що стирчали з орбіт, і почорнілим язиком, що вивалювався з рота, міцно стиснутим зубами, які вперлися в нього під час передсмертного брязкоту, змусив здригнутися й покрутитися.