Через годину ці поштовхи повторювалися кілька разів один за одним, так що сам Морфей не міг заснути; тож я встав і піднявся на пагорб Каткарта. У Севастополі палахкотіли пожежі, але вони були закриті димом і пилом, які ще віяли в нічному повітрі. З плином часу ці фії росли й поширювалися, час від часу живлячись потужними вибухами. Коли зійшли перші сірі ранкові промені, правда виявилася простою — росіяни залишали місто, яке вони так мужньо і довго захищали. Їхній флот був під водою. Можна було побачити безперервний потік солдатів, які марширували через міст на північний бік, де все здавалося хвилюванням і тривогою.. А що ми робили?
Просто дивлюся. Було після п’ятої години, перш ніж генерал Бентінк вийшов зі своєї хатини біля пагорба Каткарта, щоб «подивитись, у чому справа». Маленька група, що стояла там, мовчала й була приголомшена жахливим видовищем, що відкрилося перед ними, і ніхто не бажав нічого промовити. Траншеї були зайняті Дивізією Хайленд під командуванням сера Коліна Кемпбелла за підтримки Третьої дивізії; але генерал не зайняв Редан аж до світанку, і навіть тоді він нічого не зробив, хоча незабаром після півночі його повідомили, що росіяни покинули його. Підсумок роботи цього суботнього дня такий: — Вчора о восьмій годині вечора росіяни почали тихо покидати місто, у головних будинках якого вони раніше накопичували горючі речовини, щоб перетворити Севастополь на стару Москву.
З великою майстерністю генерал підтримував мушкетний вогонь зі своїх передових постів, наче збирався відновити свої зусилля повернути Малахоффа. Близько 12 години заходу чоловіки гірської дивізії, які чергували в окопах, були здивовані тишею в Редані, а деякі добровольці СЕВАСТОПОЛЬ У ВОГНІ. 1G9 вдалося пробратися в нього. І!^нічого вони не могли витримати, окрім важкого дихання й стогонів поранених і вмираючих, які, разом із мертвими, були єдиними мешканцями цього місця. Оскільки вважалося, що Редан замінований, люди повернулися, і незабаром після цього стала очевидною російська тактика. Близько другої години полум'я спостерігалося в різних частинах міста. Вони поступово поширювалися на основні будівлі.