Заграва вогню крізь хмари пилу й диму мала дуже незвичайний і зловісний вигляд. Щойно спалахнула ця пожежа, російський пароплав почав буксирувати всі судна, що були поруч із ним, до корабельної гавані та на Північну сторону, але військові кораблі й парові фрегати все ще пришвартовані в лінію, а їхні борти спрямовані на тил оборонних споруд. Удень у тилу Редану спалахнуло яскраве полум'я, а пізніше ввечері в місті над Воронцовською дорогою було видно ще одну пожежу. Об 11 годині вечора в місті стався страшенний вибух, але не вдалося точно з'ясувати, де і як він стався. У сутінках канонада припинилася, і знову почалося бомбардування — грім бомб, що розривалися від морського берега до Чорної, нагадував гуркіт велетенської мушкетної стрілянини — росіяни відповідали слабко, кидали «букети» у французькі траншеї, а зливи вертикальної картечі — у наші, і час від часу освітлювали укріплення вогняними кулями та запалювальними снарядами.
З великим жалем мушу повідомити, що капітан Джон Баклі з Шотландської фузилерної гвардії був убитий увечері, коли розставляв вартових у яру між Малаховим курганом і Реданом перед нашою передовою траншеєю правої атаки. Це місце стало для нас згубним. Майора Мак-Говена з 93-го полку забрали звідси, а капітана Драммонда вбили невдовзі після цього. Капітан Баклі, який тепер поліг під час виконання свого обов'язку, був молодим, завзятим і багатообіцяючим офіцером. Він був відданий своїй професії, і хоча на Альмі він отримав настільки тяжке поранення, що мав би всі підстави і право повернутися додому, він відмовився це зробити, і щойно вийшов зі шпиталю на борту військового корабля, на якому він перебував під час атаки 17 жовтня, він повернувся до свого полку й розділив його поневіряння протягом зими 1854–1855 років.
Під час сьогоднішнього денного та нічного обстрілу ми втратили одного офіцера й одинадцять нижніх чинів убитими, а також сорок вісім нижніх чинів пораненими. На додаток до палаючого корабля та пожеж у місті, близько четвертої години дня на верхівці великого крана корабельні спостерігалося яскраве світло, яке продовжувало сильно горіти всю ніч. Ймовірно, воно призначалося для освітлення корабельні внизу або слугувало сигналом, але деякий час вважалося, що кран підпалив снаряд. Сьогодні вдень великий загін сардинців вирушив від Федюхіних висот і Камари та перейшов до лівого флангу французької атаки, на лінію від Карантину до Центрального бастіону.