|” чугом; у третій, консше убори, збруї і сБлла, прикрашені різнокольоровими каміннями і діамантами, безліч срібного і золотого посуду, годинника, дорогоцінного каміння всякого роду; у четвертій, нарешті, скрині, наповнені срібною та золотою монетою. Про гарем я говорити не стану; я його не впдав, повторювати ж чузі розповіді не хочу. Знаю тільки, що коли одна з одалиць народить сина, то це буває для неї великим щастям. Вона відразу отримує найменовані Гассекі, і особливі покої; до неї призначається двір, або прислуга, і вона всюди має в СералБ вільний вхід, навіть без доповіді, і коли тільки забажає, ходить до самого Султана.
Вигляд Сераля прекрасний з моря, або ще краще з висоти якогось із Константинопольських пагорбів. Він представляє тоді громаду оточених деревами будівель, розташованих без симетри, без будь-якого порядку і правильності: тут окремі павільйони з теремін, там хворий будинок на дерев'яних арках. Все це мальовниче, якщо хочете; але дивина цього великого і смаку, перемішаних, невизначених, така, що її майже неможливо описати, якби навіть випадок і дозволив тут розібрати все вільно і докладно.
Мечеть Софійська досить близько від Сералю. Я не стану вдаватися в подробиці про цей знаменитий храм, стільки разів і так докладно описаний до мене, як у вигляді християнського собору, так і потім, після перетворення його на мечеть. До того ж я не міг як слід розглянути його, входив усередину майже крадькома і поспішав вийти, щоб не застиг мене там час, коли збираються на молитву мусульмани. Я не мав Фірмана, хоча мені й обіцяли його. Треба було б чекати, а мені залишалося мало часу, і я поспішав до Малої Азії, бажаючи застати Ахмета-Пашу в Бруссі. Утім, я накидаю тут короткий історичний і архітектурний нарис: у цьому допоможе мені Бандурі та інші Візантійські письменники, які не всім відомі; додам і те, що сам встиг розглянути.