До останніх днів мого життя в Константинополі відкладав я огляд Галати, Пери та відвідування дервішів Мевлеві, що живуть також у Пері. Галата займає ту частину міста за пристанню, яка за часів римлян називалася смоковичною або фіговою пристанню. Тоді було в ній понад 700 будинків і багато чудових будівель, яких тепер і сліду не видно. Набагато пізніше Михайло Палеолог, бачачи, що безліч іноземних купців і всякого роду прибульців та бродяг заполонили Константинополь, зважився, боячись заворушень і бунту від такої неприборканої наволочі, перевести їх усіх на проживання в Галату. Після взяття столиці турками жителі цього передмістя покинули свої будинки і втекли з усім майном, яке тільки могли врятувати. Магомет II, зайнявши Галату, наказав докладно описати залишене після втікачів майно, зберігати його в цілості і віддати тим із них, які повернуться протягом трьох місяців. Він також наказав розламати і зрити стіни Галати, і залишив її простою підміською слободою. З того часу Галата стала житлом усіх іноземних купців: вони тут мають крамниці та складові магазини, наповнені товарами всіх країн Європи. У Галаті є також прекрасні мечеті, артилерійські магазини, Топхане і славетна вежа Буюк-Куле, побудована імператором Анастасієм:
(°) Пахнмер, кн. ®, гол. 35. Григор., кн. 4. стор. 69. Частина ТГ. 17. з нею він весь Константинополь та частина його околиць. Коли Галатою володіли Генуї, вона була обнесена стінами; подекуди видно і тепер залишки їх. Шз матеріалів стін побудовано нові будинки та мечеті. В інших місцях примазали до стін, по обидва боки, будиночки, і покрівлі їх складають над нею строкатий вінець. Галата в давнину становила 43-й і останній Реггонь Константинополя; тепер це, як я сказав, зброд вебх народів світу, смердюче предмбет, гдБ брудні, криві, вузькі вулиці досить огидні. Біля Галати, по горах, розташована Пера.