Біля самого входу в Босфор із Чорного моря, на Кіанейському острові (Симплегади) з європейського боку, стоїть так звана колона Помпея. Вона висічена з білого мармуру та увінчана коринфською капітеллю. На її постаменті зберігся давній латинський напис на честь Цезаря Августа (CAESARI AVGVSTO E. CL. ANNIDIVS LF. CLA.). На високому скелястому березі над островом височіє Європейський маяк (Rumeli Feneri), а на протилежному азійському березі — Азійський маяк (Anadolu Feneri). Відстань між ними не перевищує двох верст.
Увійшовши в протоку, ми побачили на пагорбах батареї, споруджені французьким бароном де Тоттом в 1773 для захисту входу проти російського флоту; на них грізно чорніють важкі знаряддя. Нижче за течією стоїть перший європейський замок — Румелі-Кавак, а навпроти нього на азійському березі — Анадолу-Кавак і мальовничі руїни давньої Генуезької фортеці, над якою височіє Гора Гіганта (Юша-Даг), де турки шанують гробницю біблійного Ісуса Навина.
Далі береги звужуються і стають невимовно мальовничими. Схили пагорбів покриті густими лісами з дуба, каштану, платанів та кипарисів; між ними ліпляться строкаті турецькі селища, мінарети, кав'ярні та чудові літні дачі знаті (яли), що омиваються блакитними струменями протоки.
Незабаром відкрилася велика Буюкдерська затока. Тут розташована чудова літня резиденція Російського Імператорського Посольства, на чолі якого стояв тоді надзвичайний посланець А. П. Бутенєв. Щойно наш пароплав кинув якір у затоці, як від посольської пристані відвалила чепурна четирнадцятивесельна шлюпка під Андріївським прапором. На ній прибули чиновники місії, щоб ухвалити дипломатичну пошту та вітати знатних мандрівників. Я скористався люб'язним запрошенням з'їхати на берег і провести кілька годин у Буюк-Дері, серед тінистих платанів знаменитої долини, де колись розбивав свій намет Готфрід Бульйонський під час Першого хрестового походу.
Повернувшись на пароплав, ми продовжили плавання Босфором до Константинополя. Ми пройшли Терапію (Тараб'ю), де красуються літні палаци англійського і французького послів, затоку Стенію (стародавній Стенхос), де перський цар Дарій Гістасп переправляв через протоку своє сімсоттисячне військо по понтонному мосту, а пізніше переправлялися готи і лицарі.