Регулярна кавалерія в турків уся легка. Вона складається з гусарів та уланів, сформованих наполеонівським офіцером, Шемонтцем Коллосом. Я оглядав улюблені султанські ескадрони гвардії. Під час маневрів султан любить командувати ними сам. Вони чудово й багато одягнені: ці куртки з жовтими шовковими шнурками вельми гарні. Важко спочатку було змусити їх їздити на довгих стременах, з витягнутою ногою; сама форма європейського сідла була для них противна. І тепер навіть, новостворені кавалеристи, якщо трохи не доглянуть за ними, потай укорочують свої стремена. Це походить від їхньої звички сидіти в казармах, і навіть у караульнях, на підлозі, як і раніше, підібгавши під себе ноги. Кавалерія — справді цвіт турецького регулярного війська: кращі рекрути надходять до неї; усі константинопольські чепуруни служать у ній. Золоте шитво пасує до їхньої азійської постави; вони люблять бряжчати шаблею і шпорами по бруківці. Офіцери завчили кілька вітань французькою, починають човгати і вклонятися по-європейськи, і славляться серед молоді прикладом гарного тону. Молоді турки взагалі гостинні й привітні, особливо до європейських офіцерів; намагаються перейняти їхні манери та невимушеність; але тим обмежується вся їхня освіта.
На маневрах кавалерія атакує з першого кроку швидко, але фронт скоро розладнується, і потім вирівнюється повільно. Заїзди також погані; дистанції між дивізіонами, або взводами, погано дотримуються; але я бачив шикування полку, зроблене на всьому скаку по третьому ескадрону дуже добре, швидко, і лінія дотримана була справно. Коні взагалі дрібні; рідкісний у два вершки; але вони міцні, гарячі і добре виїжджені. Можу помилятися, але, на мою думку, для легкої кавалерії нічого кращого не треба.
Взагалі, у всій армії немає визначеної межі між офіцерами і нижніми чинами. За новим положенням про регулярні війська, і офіцери, до майорського чину, підлягають тілесним покаранням: їх так само як солдатів січуть різками по грудях; імовірно для того, щоб звикли отримувати рани в груди, а не в спину.
Польова артилерія завжди була в турків у кращому устрої, ніж інші війська, і тепер зберегла свою першість. Але гармати тепер незрівнянно краще відлиті, і придатніші до вживання. Цим зобов'язані вони французам. Корпус Топчі і Кумбараджі (канонірів і бомбардирів) довірений Халіль-паші, який старанно займається поліпшенням цієї частини. Офіцери навіть навчаються математики, і з них є досить хороші артилеристи.