Сераль, мечеть Святої Софії, зустріч із Султаном Махмудом II та Сераскир Хозрев

Римський патрицій Студій, людина свого часу суворої побожності, збудував монастир у константинопольському передмісті. Серед ченців, які прославили цю обитель, особливо примітний був Феодор, прозваний Студитом, від якого залишилися нам різні твори не без достоїнства. Цей сміливий і твердий у своїх правилах муж перебував 7 років у вигнанні за те, що не погоджувався з ученням іконоборців. Він навіть наважився публічно дорікати імператору Константину, сину Лева IV, за розлучення його з дружиною лише для того, щоб одружитися з іншою. Студієва церква і донині існує: це мечеть Імрохор-Джамі, між Семивежним замком і Псамафійською брамою °) Безіменний, частина 1. [Anonym. pars prima.]. Переддвер'я її прикрашене чотирма мармуровими колонами, на яких досить гарний архітрав. Ще недавно можна було бачити в ній два ряди коринфських колон; але після останньої пожежі залишилося їх тільки 4, і то по один бік мечеті. Вони із зеленої яшми [vert antique]; товщина діаметра їх 26 дюймів. Фатіх-Джамісі (Мечеть Завойовника) була храмом Пресвятої Богородиці, побудованим Михаїлом Дукою. У ньому покоїлися тіла багатьох імператорів і імператриць Комненового і Палеологового роду. Між ними гробниця Анни Комненої була в дорогому саркофазі, під імператорськими орлами. Тут-таки знаходилася труна останнього князя дому Палеологів. Фома, деспот Морейський, який спочатку втік до Рима, повернувся потім під великодушне заступництво Магомета II і помер у Константинополі. Але коли цей храм, згодом, перетворили на мечеть, то всі царські гробниці викинули з нього. Про малу кількість грецьких церков, що залишилися в цілості, я згадаю у своєму місці; тепер звертаюся до Іподрому. Іподром, а по-турецьки Атмейдан (°), був розпочатий імператором Севером і закінчений Константином. У будівництві його наслідували великий Римський цирк. Два ряди колон, поставлені один над одним, на широкому підніжжі, становили його окружність. Мармурові статуї, зображення звірів, служили йому прикрасою. Тут були статуї імператорів і відмінних бійців; особливо примітні були тут чотири бронзові коні, привезені з Рима, ті самі, які були відвезені потім до Венеції, а з неї Наполеоном до Парижа, звідки вони повернулися знову до Венеції і перебувають там донині. Тут здійснився тріумф переможця Африки і вандалів, великого Велісарія, і незабаром потім, якщо вірити деяким переказам, біля підніжжя тих самих пам'ятників, стільки разів врятованих його рукою, він просив милостиню. Я не хочу вірити, щоб Юстиніан навіки осоромив своє ім'я такою жахливою і майже безприкладною невдячністю! Я готовий погодитися з тими істориками, які стверджують, °) Кінна площа. що Велісарій підпав під немилість імператора, але клопотанням дружини своєї Антоніни та імператриці Феодори повернув собі колишню прихильність государя.