Граф Воронцов поширив насадження винограду та вичинку з нього вина. За кілька років вважалося на Кримському півострові лише 300 тисяч насаджених лоз, а нині їх понад два мільйони! Перші досліди виноробства звичайно не відповідали очікуванням покупців: Судакські вина, що вийшли з виноградників татарських або по плоских місцях і по берегах насаджених і часто поливаються річок, виявилися слабкі; але вони були перші у продажу, через що у всій Росії і навіть у Москві прийняли їх дуже несприятливо. Але з цієї помилки скоро вийдуть і віддадуть їм усю справедливість. Вина південного берега Криму, виготовлені з стиглого винограду, майстерно оброблені, збережені в добрих льохах і відправлені у зручний час, нічим не поступляться добрим столовим винам у Європі. Я б хотів, щоб панове кримські поміщики перестали називати їх чужими іменами: до чого назви «Бургонського», «Мадери», «Медока», коли це — Масандра, Кореїз, Кучук-Ламбат? Покупець відразу ж за назвами робить порівняння. Не всякий знавець у вині, і часто навіть те, що в кримському краще, ніж в іноземному, не подобається тому, що в порівнянні немає цього в іноземному вині. Але пізнають доброту, звикнуть до смаку і будуть віддавати перевагу чужому своєму. Різниця у цінах неминуче відкриє кримським винам великий хід: вони замінять іноземні та дадуть цій промисловості більший розвиток, а поміщикам значні доходи. Тільки треба терпіння!
Алушта побудована на височині, поблизу морського берега, на самій розвиліні двох долин: по кожній із них протікають річки. Тут поштова станція, готель та велика мечеть. Я оглянув три вежі, що залишилися нам від давнини, і не погоджуюсь з мандрівниками, які приписують будову їхнім генуезцям. Все навпаки доводить, що це був Фруріон, або так званий укріплений замок, яких на Таврійському березі наказав побудувати Імператор Юстиніан близько 565 року для захисту країни від гунів і угрів. При греках Алушта була місцем перебування єпископа; мешканців у ній вважалося багато; тепер це небагате містечко, де, крім древніх трьох веж, нічого немає чудового. Хоча високі гори - Чатирдаг, Бабуган і Демірджі - закривають дещо Алуштинську долину від півночі, але розриви між ними пропускають північні вітри, і тому морози іноді доходять до 12 градусів по Реомюру. За тим тут виноградників не заривають, як в Астрахані, і навіть зовсім нічим не прикривають від холоду.