У Буюк-Дере наш Посланник прийняв мене зі своєю звичайною ввічливістю, представив своїй дружині і познайомив з деякими чиновниками посольства. Він рекомендував мені за чичероне грека пана Комідаса і доручив мене порадам і піклуванню Сергія Івановича Богданова. Я із задоволенням побачився з моїми супутниками. Пані були здорові і, здається, невимовно захоплювалися принадами Босфорських берегів! Граф Хребтович почав нездужати і не виходив зі своєї кімнати. Я сам відвідав його. У нього була жовчна хвороба, яка вимагала спокою. Після обіду Аполлінарій Петрович гуляв зі мною садом, де безліч старих і густих дерев дають тим, хто гуляє, приємну тінь; а це перший скарб у спекотному кліматі! Пан Посланник показав мені кілька кущів троянд, аршини по чотири заввишки, які знизу доверху були вкриті квітами. Тут я бачив прекрасні й величезні чинари, кипариси, пірамідальні тополі, горіхові дерева і всілякі рослини, властиві тутешньому клімату. Всередині саду є досить крута гора, де мій старий приятель Олександр Семенович Хвостов, виконуючи тут колись посаду Посланника, влаштував зручні мармурові сходи на догоду якійсь дамі, яка скаржилася на крутизну підйому. Обласканий усім сімейством пана Посланника, я провів серед нього один із найприємніших днів мого життя і надвечір вирушив назад до Константинополя. Мені нетерпляче хотілося почати мої огляди і розташувати їх у певному систематичному порядку. Моє зворотне плавання було набагато легшим: ми пливли за течією, і вона швидко принесла нас у місто. Часу минуло вполовину менше, ніж під час підйому протокою в Буюк-Дере. Я знайшов мого доброго товариша, доктора Моріца Піннера, цілком задоволеним: він був у єврейського хахам-баші, який чемно запропонував йому свої послуги і допомогу в усіх його розшуках, і Піннер цілий день провів серед старих манускриптів, а повернувся вкритий їхнім дорогоцінним пилом. Він зізнався мені, однак, що особливо рідкісного і потрібного для себе ще нічого не знайшов; але йому залишалося ще багато чого бачити, ритися в бібліотеці Кахана, розмовляти з рабинами, і він не втрачав надії зробити яке-небудь відкриття і придбати достатньо матеріалів для своєї роботи. Ми просиділи решту дня разом, курили і дуже приємно розмовляли про східні звичаї, про іудейські старожитності, про наші припущення на наступний день, і розійшлися по своїх кімнатах дуже задоволені собою.
Константинополь: Перші враження, Галата, мури, вежі та східні базари
сторінка 39/185