Якщо природа щедро обдарувала гречанок красою, ніжністю і постійністю в коханні, то треба зізнатися, що вони водночас марнославні, скупі й честолюбні до крайності, принаймні ті, які перебувають у вищих колах суспільства. Без жодних пізнань та освіченості, вони в розмовах і бесідах абсолютно нікчемні, нудні й не замінюють цих недоліків навіть веселістю або жартами, які так подобаються навіть у неосвічених жінках інших країн. Про гречанок можна рішуче сказати, що вони нічого не знають і ніяк не в змозі приймати та розважати гостей: їм анітрохи не відома ця наука, настільки знайома жінкам інших країн. Ще одна риса поганого виховання, навіть тих, яких величають княгинями: це їхнє поводження зі своїми служницями. Мені траплялося бачити в Константинополі дуже молодих дам-гречанок, які лають своїх рабинь навіть при чужих, при відвідувачах, і коли вони кличуть їх до себе, то замість того, щоб назвати на ім'я: Анна, Катерина тощо, вони кричать: скотина, дурепа, сука і навіть гірше. І все для того, щоб показати їхню нікчемність і свою поважність! Після цього можете судити, яке задоволення чекає на освічену людину в товаристві таких дам.
Гречанки в розмові часто божаться: вони клянуться життям, μα τη ζωή, зором, μα τα μάτια μου. Трапляється, що гречанка бреше, а тим часом хоче запевнити, що каже правду; тоді вона додає: щоб мені осліпнути, να στραβωθώ. Ці жінки бояться зурочення і вірять усяким примхам, що також показує недолік у вихованні.
Ось неупереджений нарис того, що я міг побачити і дізнатися, у короткий час мого перебувала посеред Гречанок.