Острів Мальта: Ла-Валетта, лицарі-іоаніти, карантин та морський госпіталь

На Мальті чудові устриці. Я бачив тут особливий їхній рід, у якого мушлі вкриті голками: цих устриць звуть озброєними. Риби всякої ловиться безліч, і вона дуже смачна, як і взагалі риба Середземного моря. Для її лову здебільшого використовують тут нерети, які чисто і майстерно плетуть з очерету. Особливий рід промисловості в мальтійських містах — це виготовлення з м'якого тутешнього каменю різних фігур, особливо ваз, у наслідування стародавнім, що знаходять у Геркуланумі та Помпеях. Різьблення на них тонке, фігури завжди правильні і ні в чому не поступаються оригіналам. Тут усе це можна мати за дешеву ціну, бо робота йде швидко і легко, через м'якість каменю. Серед виробів примітні також золоті ланцюжки та інші дрібнички, на зразок антиків. Продавати їх не сміють інакше, як під тавром пробірного майстра, що також для покупця дуже зручно. Я їздив до старої столиці: вона і є справжнім містом Мальта, яке в аравітян називалося Медіна. Воно всередині острова, невелике, але дуже давнє. Вулиці в ньому такі вузькі, що навіть у маленькому візку ледве можна проїхати. Тут розташований чудовий і просторий собор Св. Апостола Павла, побудований у новітньому смаку. За престолом можна бачити одну з найкращих картин Маттіа Преті, або Калабрезе: вона зображує Апостола, ужаленого змією, після його корабельної аварії на берегах Мальти. Поблизу собору ще видно будинок, у якому знайшли притулок герої, що пішли з Родосу, коли Карл V подарував їм Мальту; нинішня столиця, місто Лавалетта, тоді ще не існувала. На деякій відстані розташована печера, де, за переказом, Апостол Павло після корабельної аварії сховався, і де вжалила його змія, без жодної йому шкоди. Ця печера, до якої я входив, поділяється натроє залізними решітками; у самій задній частині престол і статуя Св. Павла з білого мармуру; у другій частині, яку слід вважати справжньою церквою, є річ, що справді є ніби дивом: це дикий камінь, що безперервно росте і виробляє рід землі, такої відомої і прославленої для лікування від лихоманки; її називають Мальтійською землею. У міру того, як відокремлюють її від каменю (в якому три фути з половиною висоти і сажень в окружності), для роздачі вірянам і навіть допитливим, вона відновлюється сама собою. Це рід магнезії, яка, за властивістю своєю (абсорбентною), повинна справді допомагати в багатьох хворобах, що вимагають розрідження мокротиння. — У третьому відділенні печери стає народ під час богослужіння.