Потім кам'яні потворні боввани, що на всіх майже курганах перебували, і на деяких досі вцілілі, незважаючи на грубу і погану роботу, в якій ледь розпізнається намір художника зобразити людину, показують проте риси осіб Скіфських кочуючих народів, або Половців і Печенігів. Але чому ж на великому кургані завжди чоловіче зображення, а поруч із ним, на другому кургані — жіноче, на третьому ж ніколи ніякого боввана не було? Я припускаю, міркуючи з відомими нам уривками скіфських і половецьких звичаїв, що кургани служили на становищах цих кочуючих народів для помешкання на більшому кибитки Князя, або Хана, звідки він одним поглядом міг оглянути весь народ, що навколо нього розташований; на другому кургані були його дружина або дружини, а на третьому священик або перший жрець. На площі з-поміж них, мабуть, збиралися перед очима Князя для наради старшини народу: тут вирішувалися справи і вживали заходів для загального добробуту; тут проголошувалися мир чи війна. Орда, переходячи з одного кочівля на інше, всюди знаходила готові кургани. Помітити треба ще й те, що завжди, якщо дозволяла це місцевість, вони ставали біля води.
У степу, не доїжджаючи Перекопа, побачив я вперше у житті чудове явище природи: це mirage (міраж). Вживаю тут французьку назву, тому що російською мовою її, здається мені, немає, або я її не знаю. Рано вранці, коли сонячне проміння ще майже горизонтально ковзало по небосхилу, я побачив, як у півверсті перед собою, широку річку. Мені навіть видно було її струменя. Тут мої географічні знання зовсім засмутилися: я не розумів, що це за річка? Звідки вона зайшла в степ, у якому, за моїми відомостями, води немає? Чим більше я міркував, тим більше губився у своїх міркуваннях; нарешті наважився спитати ямщика.
— Що за річка у вас? - Запитав я. — Тут немає річки, — холоднокровно відповів він мені. — То це правда озеро? — І озера тут нема. — Та хіба ти сліпий, ямщику! Ти бачиш, вода! — Та це, пане, наслання. Ми часто це бачимо.
Ми скакали на всю спритність, і дійсно давно б мали досягти до річки; але вона залишалась у нас у тій самій відстані. Я не міг спустити очей з цього феномена; але сонце стало вищим: річка, вода та мрії мої зникли.