Неподалік видно ще залишки стародавньої гробниці, ймовірно Фокаса, сина Еака. Його ненароком убили брати, Теламон і Пелей, у грі, кидаючи каміння. Павсаній згадує про цю гробницю. Теперішнє місто, ймовірно, те, яке раніше називалося Ол. Воно на схилі високої скелі. Цьому місцю віддали перевагу перед давнім, імовірно, тому, що воно не так піддається нападу морських розбійників. У місті налічується до 400 будинків. Усі вони низенькі, з плоскими дахами, побудовані із землі та піску, і розташовані амфітеатром по схилу гори. Прикметно, що тут немає ні комарів, ні інших докучливих комах, якими рясніють майже всі селища в Греції. Колодязна вода тут прекрасна; зате, кажуть, повітря нездорове. Вище міста видно вітряки, водойми і залишки Венеціанської фортеці, побудованої в 1654-му році.
На острові Егіна є єпископ і безліч церков. Ґрунт тут кам'янистий, однак у деяких місцях родить доволі пшениці, є також оливкові дерева, безліч мигдалевих і виноград. Я не знаю жодного острова в Архіпелазі, на якому було б стільки горлиць, голубів і куріпок: з-під моїх ніг злітали цілими зграями червононогі куріпки, і грек, який був при мені, спіймав одну живу. Зате тут зовсім немає ні зайців, ні лисиць, ні вовків. Струмки влітку майже всі пересихають, і тоді жителі змушені задовольнятися колодязною водою. Перикл називав Егіну більмом на оці Пірея.
Сумно багато було, так близько бути від Леїн.