Одразу за селом Св. Георгія вже видно Карваті, або давні Мікени, і гробниці злочинного сімейства Атрідів, до яких я під'їжджав з якимось неприємним почуттям. Пам'ятник цей цілий; у ньому є шматки мармуру непомірної величини. Я бачив барельєфи та інші прикраси; але після Шуазеля і Шатобріана, що стану я розповідати? Я бачив тільки, що тутешні селяни, які не підозрюють про важливість цього пам'ятника і не чули нічого про Атрідів, заганяють на ніч своїх баранів у їхню гробницю! () Я впевнений, що (°) Не можна не згадати, однак, у якому вигляді постала переді мною ця гробниця. Це підземна будова зі склепінням; посеред нього отвір, через який вона, ймовірно, освітлювалася. Чи була колись частина цієї будови поверх землі, як, наприклад, у гробниці Цецилії Метелли поблизу Рима, чи просто полягала вона в цьому підземеллі, як Александрійські печери, визначити не можна. У ній нічого не знайшли, і тому не можна навіть ствердно сказати, щоб це точно була гробниця Агамемнона; щоправда, Павзаній налічив п'ять гробниць у Мікенах: Атреєву, Агамемнонову, Еврімедонтову, Теледамову і Пелопсову. Егістова і Клітемнестрина знаходилися по інший бік міста. "Лакедемоняни хвалилися, що Агамемнон похований у них; але це не тільки нічим не доведено, а й імовірніше тут можна знайти гробниці Егіста і Клітемнестри, які, як відомо з описів, знаходилися поблизу".
Вирушивши до Мікен, я залишив в Аргосі мого слугу і валізку з пожитками, отже, повинен був повернутися тим самим шляхом, і, не гаявши ні години, дістався до затоки, найняв у Лерні човен, який мене за кілька годин і доставив у Навплію (Наполі-ді-Романія). Тут я знайшов свій корабель і доброго мессінського капітана, мого Форменті та товариша його Казьєрі: вони були готові до відплиття і вже цілу добу чекали тільки на мене; тому я не міг докладно роздивитися Навплію: однак, пробувши в ній майже 24 години і гуляючи цілий день її вулицями, дещо помітив.