На кожному кроці зустрічається тут безліч руїн і давніх залишків, що цілком збігається з описами Страбона, Вітрувія і Цицерона про давню пишність Мітілени. Її пристань нагадує історичну подію Пелопоннеської війни. Під час облоги міста Каллікратидом, афінський флот прийшов на допомогу обложеним. Каллікратид необережно залишив частину свого війська і флоту для продовження облоги, а з іншою частиною вийшов назустріч ворогу, сили якого були переважаючими. Він знайшов його біля Аргінуських островів, почав нерівний бій, був розбитий і сам позбувся життя. Ця битва на деякий час дала цілковиту перевагу афінянам, і історія не говорить більше нічого достопам'ятного про давній Лесбос. Острів цей був славний не стільки історичними подіями, скільки іменами деяких його уродженців. Досить було б одного Піттака, щоб прославити цілу країну. Греція зарахувала його до своїх семи мудреців, а рід людський повинен прийняти до числа своїх благодійників. Він показав небачений приклад філософа, який насмілився поневолити свою вітчизну єдино для того, щоб дати їй закони, утвердити її свободу, і, ставши царем самовладним, зійти добровільно з престолу і стати нарівні з останнім громадянином. Після цього безсмертного імені майже не смію нагадувати про Сапфо, хоча й вона знаменита своєю любов'ю до Фаона, своїми віршами, нещастями і смертю; про Терпандра, винахідника семиструнної ліри; про Аріона, врятованого на спині дельфіна... Важко визначити, коли саме острів Лесбос втратив свою давню назву і став називатися за ім'ям головного свого міста, Мітіленою. Євстафій, єпископ Фессалонікійський, у тлумаченнях на 3-тю книгу Гомерової Одіссеї, стор. 462-га, каже: «На Лесбосі п'ять міст: 1-й Лесбос, за ним і острів іменується; 2-й — Антисса, або Ісса; 3-й Пірра, 4-й Мефімна і 5-й Мітілена, за ім'ям якого нині острів називається, як колись іменувався від Лесбоса.» — Усе, що я встиг побачити на Мітілені, це безліч руїн і залишків давнини, розкиданих по місту і в його околицях; але з усім зусиллям уяви не можна скласти з них нічого цілого. Та й усі пам'ятники, які потім бачив я в Греції, майже в такому ж стані. Хліви для худоби побудовані з найбагатших уламків, що належали храмам! Тут спотворений барельєф, там фриз, велична колона, і часто цілі статуї закладені в стіну простого будинку, шинку або стайні. У цих країнах на кожному кроці зустрічаються витончені залишки, що нагадують, чим була Греція і чого вона позбулася. Мітілена на рівній відстані від Константинополя та Смірни. Знаходячись майже посеред Архіпелагу, цей острів, родючий, багатий на воду, наділений хорошими пристанями, мав би бути важливим і квітучим володінням; але, на нещастя, він належить туркам: цим словом сказано все. Він бідний, розорений, і народонаселення його зменшується з кожним роком, землеробство занепадає, промисловість зникає зовсім. Переночувавши в пристані, ми попливли в Хіоську протоку. Я нетерпляче бажав бачити Чесму.
Егейське море, Чесменська перемога, Афіни, Коринф та Мікени
сторінка 124/185