Після обіду сестра повела мене до огляду своїх господарських закладів. Кореїз — маєток не дуже великий, але чудово розташований на похилості гір біля самого моря. Тут усе влаштоване з розумом і дбайливістю: ось виноградники, які приносять великий прибуток; ось дерева, рідкісні чи небачені в Криму — все це вже стосується користі спільної та приватної. Виноробство удосконалено стараннями господині: кореїзські білі та червоні вина користуються заслуженою славою на полуденному березі. Увечері, зібравшись у вітальні, сестра читала вголос Писання; потім всі розпрощалися і розійшлися своїми кімнатами. На другий день і весь час, поки я залишався в Кореїзі, цей патріархальний порядок не порушувався.
Призначивши Кореїз моєю головною квартирою, я розташував свої набіги та відвідування навколишніми місцями. У сестри був там для мене верховий кінь, і я щодня проводив нові прогулянки.
Першу поїздку присвятив я Гаспрі, маєтку Князя Олександра Миколайовича Голіцина. Новозбудований готичний прекрасний замок з вежами, оточений великим садом, виробляє здалеку чарівну дію. Він розташований на піднесеному мисі; з вікон і з тераси замку види великі й чарівні: в один бік — море й береги його до Місхора й Алупки, в інший — ланцюг гір Яйли й велика дорога, знову оздоблена, що пролягає біля воріт будинку; нарешті, біля самого майже саду, прекрасний будиночок Князя С. І. Мещерського, ніби навмисне збудований для прикраси його і ніби входить у його план. Все це разом складає ландшафт, гідний пензля Клода Лоррена. Будинок, багатий і з відмінним смаком мебльований, наповнений усіма потребами і чекає на господаря. Але господар ніколи тут не бував і, мабуть, не буде: надто сорок років служачи при дворі, він уже не може розлучитися зі столицею. Таким чином замок Гаспри - для Князя А. Н. повітряний замок, що плекає його уяву!
Я тут знайшов садівника, старого німця, який присвятив усе життя своєму садовому мистецтву: він ні про що інше не говорить, нічого іншого не любить, і журиться тільки про одне — що Князь не їде і не побачить його успіхів. Втім, треба віддати йому повну справедливість: сад його прекрасний; він майстерно умів скористатися всіма вигодами місця розташування, та й тепер безперестанку риється, садить, зрівнює. Жаль, що він старий і глухий: майже немає можливості з ним говорити. Частина Гаспри, що належить Князю Мещерському, також чарівна та оброблена з найбільшою ретельністю.