Але жадібність сильних народів не дозволяє насолодитися і цими благами! Мальтійці з горем згадують своїх духовних лицарів, які оберігали їхню незалежність і благоденство. Тепер англійський проконсул, під ім'ям генерал-губернатора, керує цією країною безконтрольно і, можна сказати, самодержавно, як військовий диктатор. Він видає закони, відхиляє їх, навіть знову скасовує з власної волі; обирає суддів і звільняє, коли хоче; призначає на всі посади чиновників і усуває їх, коли йому заманеться. Воля мальтійського губернатора тут необмежена! Тому його забаганки, а також забаганки англійців, що його оточують і яких він призначає майже на всі посади, нестерпно обтяжливі незаконними поборами та утисками всякого роду для бідних жителів Мальти. Англійці приїжджають сюди збагачуватися і поспішають це виконати, бажаючи швидше повернутися додому.
Під час орденського управління, всі посади обіймали жителі острова. Хоча й нин5 нът закону, яким би це заборонялося, але Англійці скрізь переважно визначають своїх співвітчизників, залишаючи Мальтйцям найпослідніші і нічого не значущі посади. За те Мальтйці голосно ремствують і щиро ненавидять Англійців.
Острів Мальта не що інше, як гола кам'яна скеля; але праця та людська промисловість зуміли зробити його плодоносним. Він слугує доказом того, що може зробити працьовита людина, коли вона терпляче і постійно займається одним предметом, навіть, як тут, у спекотному кліматі, на безплідній землі, на голому камені. Куди не поглянеш на острів, скрізь крейдяно-білий камінь: через м'якість його зручно тесати; а між тим усюди зустрічаєш прекрасні сади, подекуди невеликі поля з ячменем, пшеницею і бавовною; гаї апельсинових і лимонних дерев. На грядках ростуть усілякі найкращі овочі. Багато мандрівників розповідали, що мальтійці навозили собі землі із Сицилії; але це казки. Найближчий берег Сицилії від Мальти на відстані понад сто верст; на малих суднах не навозишся землі, а великі наймати для цього надто дорого. Земля на Мальті не що інше, як пил і згніле сміття, набране в берегових ущелинах; більша ж частина її утворилася від розкладання часом самого каменю і від гною, що збирався багато років. Земля тут дорогоцінна, і тому-то найменші ділянки дач обгороджені каменем, по-перше, для позначення власності, а більше для збереження землі, яку інакше могло б рознести поривчастими і сильними вітрами, що тут бувають.