Біля острова Мальти є ще острівець, що до нього належить: це Годзо. Я їздив на нього. Там ще видно підземелля, в яких жили карфагеняни, або фінікійці, перші його поселенці. Оглядаючи підземелля, я виявив, що вони були незручні для життя, бо вузькі й дуже низькі. На острівці є також дві фортеці; в одній із них живе комендант. На Годзо багато землі, і зелень усюди радує зір. Бавовну сіють на кам'яній скелі, що становить особливий острівець. Тут-таки росте в безлічі славетний гриб, званий Fungus Melitensis. Його нікому не дозволяється зривати, тому що це становить дохід уряду. Гриби сушать, потім товчуть на порошок, і розвозять у такому вигляді не тільки по всій Італії, а й по всій Європі, як найпевніший засіб для лікування від кривавих поносів.
До речі сказати два слова про торгівлю снігом, яку раніше провадили на Мальті катанські купці, більш як на тисячу голландських червінців на рік. Сусідство двох островів сприяло цьому; і хто б міг уявити собі, що цей промисел відіб'ють у катанців північноамериканці. Але це істина. Я сам бачив американські кораблі, що сюди прийшли, і єдиним вантажем на них були лід і сніг. Американці винайшли спосіб зберігати свій товар за допомогою соломи та солі, і отримують значний прибуток. На Мальті, як і в Неаполі, морозиво та вода з льодом — перші ласощі та розкіш у житті.
Найбагатші люди не відмовляють себе в цьому, і тільки-но з'явиться корабель з льодом, як товар його відразу розпродається.