Землі тут не орють, через малість полів і через незручність у тісних кам'яних загородках повертатися з конем або биком; до того ж багато пропадало б землі від недоїздів плуга, і тому її риють заступами або мотиками. Через надмірне населення у жителів ніколи не вистачає свого хліба. Уряд має великі магазини, як у себе, так і в Сицилії, здебільшого в Сиракузах і Мессіні. Коней на острові мало; але вони хороші й міцні, хоча малого зросту. Їх тримають багаті люди, для свого полювання та розкоші; осли тут надзвичайно великі та сильні; їх використовують для верхової і каретної їзди; на них-таки селяни возять, що їм потрібно, в місто на базари, і вони тут корисні, навіть необхідні. Кози всі капловухі, бурої шерсті, і дуже великі; биків на м'ясо привозять з Африки, здебільшого з Бенгазі.
Живність, як-то кури, гуси, качки, індійки, у багатьох вигодовують по селах; вони гарні та смачні. Дичини на острів майже нБт ніякої, крім залітних куріпок і вяхирів, що гніздяться в крутих морських берегах. Вони особливі, і називаються тут Поломба. Буває ще багато прогонових перепілок.
Мальтійські села взагалі добре збудовані. Вулиці в них широкі, скрізь вимощені і завжди чисті; будинки кам'яні, взагалі на два поверхи, з плоскими покрівлями, як на сході. На покрівлях скрізь зроблені тераси, на яких мешканці вечорами відпочивають від денної спеки. Майже в кожному селі є більша і гарна архітектура церкви. На острові водяться скоршони, але вони майже не шкідливі; за те комарі нестерпні, і їх безліч.
Народ тут великий і здоровий. Мальт1ци взагалі недурні і тямущі; але одягаються дивно. Дфвки майже всі ходять босі, і лише жінки носять черевики. На головах у них пояно кривали з блакитного полотна, спідниці та спенсери синьо, з товстої матерів. Й чоловіки та жінки носять солом'яні капелюхи.