Егейське море, Чесменська перемога, Афіни, Коринф та Мікени

Стародавній Інах, батько Іо, настільки прославленої ревнощами до неї Юнони, впадає в море до західного боку пагорба, де був побудований Тиринф. Води його чисті й прозорі, але влітку річка майже пересихає, незважаючи на те, що в неї впадає багато річок і джерел, і що вона довго тече серед густих лісів. Нині в Аргосі налічують до десяти тисяч жителів; вони майже всі займаються візництвом і торгівлею кіньми. Я пробув тут так мало, що не міг зайнятися якими-небудь розшуками старожитностей, але певен, що людина вільна і з достатніми знаннями могла б із користю що-небудь зробити, особливо якби звернула свою увагу на Немею, біля якої є ще багато недоторканих курганів, а в лісі — цікаві печери; там-таки часто знаходять уламки барельєфів. Тепер час найсприятливіший для таких розшуків: ніхто не перешкоджає, та й баварці самі починають цим займатися. Вигляд з Аргоса прекрасний. Тут перед вами вся затока, до острова Спеце (давня Тіпарена); по інший бік — багата долина, вкрита оливковими деревами. Ясно видно Навплію, Лерну і весь берег моря до Епідавра Лімерського (нині Монемвазія). На захід — ріллі, виноградники, на схід — Мікени і Коринфські гори, що малюються в перспективі. Оскільки від Аргоса до Мікен з невеликим п'ять верст, то непрощенно було б мені не заглянути і в цю стародавню столицю. Я найняв коня і вирушив туди з провідником. Треба було переїжджати Планіцу (Інах) по дуже поганому мосту. Потім я їхав лівим берегом річки, серед оброблених полів, в'їхав у ліс і незабаром дістався до села Святого Георгія (це давня Немея). Бідні жителі її сіють сарацинське пшоно. Тут знайшов я залишки стародавнього храму і ворота, над якими ще видно Немейського лева. Це ті самі ворота, які описував Павзаній. Не розумію, як могла вціліти ця будівля, що й тоді вже була руїною.