(*) Нариси Константинополя, пана Базілі. Кажуть, що він приносить рясні узливання Вакху, і це підтверджується кольором його обличчя. Він грузин; народжений у християнському законі; був у молодості серальським невільником, разом зі славним Гуссейном, і здружився з ним. Коли Гуссейн був зроблений Капітан-пашею, він згадав старого товариша і взяв його до себе в секретарі. Понад 10 років він обіймав Єгипетський пашалик; потім постійно утримувався на високих посадах, і був завжди улюбленцем Двору, за всіх його переворотів. Цим він заслужив репутацію глибокодумного політика. За Махмуда він був шість років Капітан-пашею; на його щастя, перед самим початком Грецької війни, інтриги недругів позбавили його цього місця, на якому, можливо, він би злетів у повітря від брандерів Канаріса. У самій немилості він отримав Трапезундський пашалик.
Махмуд на початку перетворень оточив свій престол людьми, відомими своєю досвідченістю та розумом; Хозрев знову був призначений Капудан-пашею. Славна для грецьких моряків Сахоська битва мала, здавалося, затьмарити його військову славу; але Хозрев придумав засіб відновити свою репутацію: зупинився з флотом у Дарданеллах і почав запроваджувати сувору дисципліну; щодня засікали до смерті, душили і топили людей; цим він до того налякав турків, що всі проголосили його чудовим адміралом. Далекоглядний Хозрев передчував наслідки Лондонського трактату, зважаючи на впертість Махмуда, і в 1827 році вблагав султана звільнити його від цієї посади через слабке здоров'я та старість. Турки, маючи, як ми сказали, найвище уявлення про військові обдарування Хозрева, приписали Наваринське нещастя тому, що не він командував флотом.
З того часу, як його зробили Сераскіром, або Військовим генерал-губернатором столиці і головнокомандувачем регулярних військ, він показав себе одним із тих людей, у яких діяльність зростає з роками. Він славиться геніальними думками, які народжуються в його голові за найскрутніших обставин. Чернь нарікала, і Диван побоювався бунту яничарської партії. Сераскір оприлюднив, що він збирається покарати порушників громадського спокою; він послав чаушів, а за ними з'явився сам. Об'їхавши вулиці, він схопив до трьохсот осіб, чиї фізіономії здалися йому підозрілими, і без будь-якого розбору звелів їх душити, як приклад для інших! Не знаю, як це здасться любителям правосуддя? Але якщо ви запитаєте Хозрева, він скаже вам, що таким чином збережено спокій і попереджено збурення черні. Серце Сераскіра з роками черствіє: він абсолютно байдужий до крові; втім, не проливає її з лютою спрагою, як інші паші, а тільки тоді, коли це потрібно за його розрахунками.