Тепер, до речі, мені здається, описати особу Султана, і костюм, в якому я його бачив.
Махмуд зростання середнього, плечистий і досить стрункий; обличчя в нього смагляве, але виразне; очі його проникливі, але в погляд є щось суворе і навіть грізне; брови чорні, майже колесом, ніс орлиний, але пропорційний; рот маленький. На поклони він відвертає, коли хоче виявити прихильність, лагідним поглядом і навіть усмішкою, але головою ніколи не кивне. Його високий Фес, з величезним шовковим пензлем, насунутий до брів, що надає йому особливу похмурість. Бороду носить він досить коротко острижену; вона зовсім чорна; легко може статися, що він її й фарбувати. Кажуть, він дуже здорового складання, піколи не лікується, і Акім-Паша (Лейб-Медик) у нього меблі зовсім не потрібні, а тільки розкіш або примха етикету.
Мені казали, що Султан ще красивіший на коні, їздить тепер на європейському сідлі, і сміливо, вільно скаче перед фронтом, на гарячому арабському жеребці; але я цього не бачив. Махмуд одягається з великим смаком, і на ньому новий турецький костюм може сподобатися. Один Галіль-паша, і то відтоді як побував у Петербурзі, може зрівнятися з ним у чепурності. Того дня, коли я бачив Султана, на ньому був суконний синій каптан (на зразок козакіна); французькі чоботи (bottes à l'écuyère), струнко пошиті, із золотими шпорами, на правильних і пропорційних ногах, взували його дуже красиво. Шпори він завжди виписує з Франції. Поверх козакіна був накинутий недовгий плащ, застебнутий на грудях діамантовим фермуаром; на руках були рукавички. Усе це разом становило костюм досить гарний для очей; але важко сказати, чи втримається це нове запровадження вузького одягу?
Народ взагалі не любить його, Улеми і старі люди гребують, але підкоряючись біль тепер Махмуда.
Згадуючи безперестанку про палац Кіат-Гане і річку тієї ж назви, якою я до нього доплив, я повинен тут пояснити, де саме він розташований і чому так називається.
Найдавніше називали Візантеку пристань Хрисокерас (Золотий рогу). Це назва виводять цисатели різним чином. Я не маю потреби розшукувати, та й важко було б достеменно сказати, звідки воно походить; Знаю тільки, що три миси представляються при вході в пристань: Серальський (1), Егрі-Капуйскій, в Галатф (2), і Скутаршеюй, на Азіятекою сторін (3). Я думаю, в жодній пристані у світі не можна знайти такої множини різних риб. Тут їхнє збіговисько з двох морів, з Понта Евксинського, або Чорного моря, і з Середземно-Древі Візантці, потім Греки, а нині Турки користуються цією халепою, і назвали 3Зо- (1) Акрополі. (2) Метопос.