Ми вирішили вирушити всім суспільством на прогулянку в Алупку — знаменитий маєток Графа Михайла Семеновича Воронцова. Виїхавши в колясці, ми проїхали спочатку повз Місхора, що належить Леву Олександровичу Наришкіну. Розташування Місхора чудово; воно відрізняється теплим кліматом та великою кількістю ключових вод. Особливо чудовий цілий гай лаврових дерев. Виноградник тутешній виготовляє гарне біле вино: рислінг та мускат-люнель. Ми досить довго гуляли садом; але з приємними супутницями час біжить швидко! Супутниця моя перша помітила, що настав час їхати далі.
Близько звідси починаються заможні виноградники Графа Воронцова. Ми проїхали потім через село Алупку, не зупиняючись у ній, щоб залишити свій екіпаж у готелі, побудованому з іншого боку маєтку і званої «Два кипариса». Тут справді два величезні кипариси, посаджені колись Князем Потьомкіним Таврійським, осіняють під'їзд готелю.
Звідси ми пішли пішки оглядати чудовий палац та сади Графа Воронцова. Алупка - справжнє диво мистецтва та природи! Уявіть собі колосальний замок у змішаному англо-мавританському стилі, споруджений із зеленувато-сірого місцевого каменю — діабазу, який твердістю не поступається граніту. Цей замок будується за планами знаменитого англійського архітектора Блора (Edward Blore) і вже наближається до закінчення. Башти, зубчасті стіни, бані, різьблені камінні труби, східні портали — все це переносить уяву в епоху лицарів та каліфів Альгамбри! З південного боку замку спускається до моря чудова тераса, прикрашена мармуровими сплячими, що прокидаються і ричать левами роботи знаменитого італійського скульптора Боннані.
Сад Алупки поділяється на дві абсолютно різні частини: Верхній та Нижній парки. Верхній сад усіяний колосальними уламками диких скель — так званим Алупкінським Хаосом. Величезні брили діабазу, нагромаджені природою один на одного під час стародавнього перевороту, прорізані тінистими стежками, увиті плющем і диким виноградом. Між ними рясні води то б'ють ключами та фонтанами, то проривають собі скромне русло. Тут мистецтво починає допомагати природі: в одному місці воно загороджує воду і складає з неї прозорі озерця, в іншому стискує її невидимими трубами, і роздратована стихія б'є високими фонтанами та освіжає повітря. Тут пробита скеля, і вода ллється у великі мармурові чи гранітні басейни, пожвавлені насадженими в них форелями. Скелі увійшли в загальний план саду, обсаджені різноманітними прекрасними деревами і рідкісними чагарниками.