Blu42 Media

Керч, фортеця Єнікале, похорон лорда Раглана та дивізійні табори (Ілюстрації 1–10)

сторінка 212/250

На цьому малюнку зображена лише центральна частина табору 4-ї дивізії, яка була розташована з обох боків пагорба, що унеможливлювало отримання точки зору, що охоплює його цілком. Читач, який знайомий з деякими ескізами містера Сімпсона про табори взимку, обов’язково буде вражений помітним контрастом між сценою спустошення й нещастя, яку вони представили, та доказами комфорту й достатку, якими тут рясніють домашня птиця, кози та вівці, які можна побачити з усіх боків. Хатинки тепер густо перемежовуються наметами, і чоловіки знову набули відмінних військових характеристик британського солдата, і, за винятком чохлів, можуть пройти регістр в Олдершоті.

Починаючи з крайнього лівого краю, на цьому боці пагорба розташовані намети 57-го, 20-го і 17-го полків; біля них 55-й; правіше, на протилежному боці, — Воронцовська дорога з французьким табором на височини над нею; невелика кам’яна будівля, ліворуч на передньому плані, була будинком покійного полковника Шедфорта, який загинув під час невдалої атаки на Редан 18 червня, очолюючи в наймужніший спосіб свій власний полк, 57-й, або, як їхня хвилююча назва, «Смертелюби», яких він навчив ставитися до нього радше як до батька, ніж просто до командир. Майже на одній лінії з цим, за наметами 55-го, знаходиться артилерійський табір 2-ї дивізії, між яким і табором королівських, що далі праворуч у тій же лінії, пролягає залізниця.

Вдалині ряд висот ліворуч закінчується крутим мисом мису Айя, безпосередньо під яким, хоча й значно ближче до глядача, стояли табором гвардійці та горці після повернення з Балаклави.

Праворуч на відстані — намети 39-го полку та частини 3-ї та 4-ї дивізій; 48-і згруповані навколо груп: хатин і наметів трохи праворуч від центру малюнка; у той час як стрілецька бригада займає місце на середній відстані, у крайньому правому куті зображення.

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

Кавалерійський табір, 9 липня 1855 р.