Смерть і похорон лорда Раглана та битва на Чорній річці

Ми залишили військову частину сил у момент їх висадки; тієї ночі вони бівуакували на зайнятій ними території, а тим часом висадка коней, гармат і техніки тривала без перерви до ранку, коли всі сили рушили в напрямку Керча. Усі протистояння, звичайно, закінчилися; Війська, які дуже страждали від спеки та нестачі води, досягли міста за кілька годин і, пройшовши через нього в ідеальному порядку та без найменших надлишків, прибули до Єнікале о 1 годині дня. Тут вони знайшли велику ескадру пароплавів і канонерських човнів, готових вирушити в Азовське море під командуванням капітана Лайонса з «Міранди». На жаль, щойно стримуючу присутність англійської армії було усунено, як злощасне місто Керч стало ареною грабежу, жорстокості та насильства, які, на жаль, є! неминучі супутні штурмом захоплення укріпленого місця, але вони, на щастя, рідкісні у випадках, коли вступу завойовника не було запропоновано протидії. Партії англійських моряків-торговців, турецьких солдатів і татар, спонукані відповідно жадібністю, фанатизмом і помстою, а також темнішими і нищівними пристрастями нашої занепалої природи, поширилися в усіх напрямках вулицями відданого міста. У будинки зламували та вилучали всі цінні речі, які вони містили; музей, що містить одну з найцікавіших і найцікавіших колекцій у світі, здобич незапам’ятних курганів навколишньої країни, був розграбований, а об’єкти, які або не можна було вивезти, або які не мали товарної цінності, знищені через чисту безглуздість; і навіть ці ексцеси бліднуть у ненависній присутності насильства та вбивства. Яскраве сяйво освітлювало цю сцену спустошення й жаху, коли аркуш за аркушем полум’я люто піднімалося до неба, огортаючи фатальними обіймами магазини, журнали й урядові будівлі, які вишикувалися вздовж набережної. Керч не був повністю зруйнований; але її слава пішла, її краса зіпсована, і довгі роки миру та процвітання не зітруть жахливих слідів руки псувальника. Результати, досягнуті операціями 24-го і 25-го, підсумовані сером Джорджем Брауном наступним чином: — Відкриття проходу в Азовське море, знищення споруд ворога та захоплення понад п’ятдесяти його гармат, багато з яких найбільшого калібру та найкращої конструкції; до якого можна додати володіння двома важливими стратегічними позиціями Керч і Єнікале. «Цей успіх, — додає сер Джордж Браун, — головним чином пояснюється розумними домовленостями адміралів Бруа та сера Едмунда Лайонса та їхньою невтомною увагою до їх виконання, а також умільною та добровільною допомогою, яку вони отримали від капітанів та інших офіцерів французького та британського флоту під їхнім відповідним командуванням». Це свідчення було гаряче підтримано лордом Регланом і, особливо стосовно сера Едмунда Лайонса, давно підтверджено одностайними виборчими правами професії та універсальним голосом нації. Насправді нічого не могло бути розроблено так майстерно, як план експедиції; нічого не було здійснено більш енергійно, ніж його виконання: і рідкісне й щасливе поєднання холоднокровності, сміливості та розсудливості, продемонстроване англійським адміралом у цій нагоді, довело його придатним наступником довгої лінії військово-морських діячів, якими цілком може похвалитися Англія, оскільки це встановило для нього ще сильнішу претензію на прихильність і вдячність народу, до якого він уже полюбився своєю репутацією найвищого галантністю* і виграшною добротою його вдачі та манер. Але, віддаючи заслужену данину захоплення такій видатній поведінці та таким видатним якостям, можливо, не буде зайвим згадати на мить ім’я іншого офіцера, який, командуючи нашим флотом у попередній період війни, зробив своїй країні заслуги ледь меншого значення, хоч і з більш домашнього та менш сліпучого опису.