-) Цей документ є надто грубою підробкою, щоб нам потрібно було пояснювати його неавтентичність. Ці дві обставини, що Болеслав Чесний був мертвий протягом семи років у 1266 р., померши в 1279 р., і що він ніколи не міг і не вживав титулу «dux Cracovie, Saudomme, Syradie et cetera» * 1)0 був і писав лише в Кракові та Савдомирі, є достатніми доказами його автентичності, окрім різних іууе, що зміст, дія, спосіб розміщення цих двох пунктів, часто згадуваних у цьому документі, назва свідків тощо, представлені тут. Пан Кміта, мабуть, мав велику підтримку в канцелярії короля Казимира, коли йому підтвердили таку жалюгідну підробку. Я надаю цей документ тут, щоб показати, як іноді не можна довіряти автентичним королівським підтвердженням, навіть тим, які хронологічно близькі до часу травмованого документа, як-от наведений вище документ. Також доцільно було дати його з цієї причини, оскільки
Nos itaque memorati domini Iohannis Kmithae, militis nostri fidelis, capitanei terre nostre Russie, ut prefertur, dignis peticionibus annuentes, memoratum privilegium ducis Boleslai cum omnibus clausulis et articulis in eo positis et expressis ex certa nostra sciencia approbamus, innovamus et confirmamus per omnia, graciose volentes nihilominus, ut supradicte gracie, iura, exempciones et eciam libertates, non solum ad hereditates superius nominaliter expressatas, sed etiam ad omnes alias, quas quocumque titulo seu modo assecutus est vel in futurum assequetur, perpetuis temporibus extendantur. Ut autem omnia premissa robur perpetue firmitatis obtineant {sic), presentes conscribi iussimus et nostri sigilli appensione communiri. Datum in Diugna '} in die beati Bartholomei apostoli gloriosi anno nativitatis domini millesimo trecentesimo sexagesimo octavo, presentibus dominis, magnifico duce Allexandro Coriati, Wilczkone Castellano, Pelca Iudice Sandomiriensibus, Predborio Subdapifero, Msczugio Subcamerario et Andrea Subiudice Cracouiensibus. [Тож ми, прихиляючись до гідних прохань згаданого пана Яна Кміти, нашого вірного рицаря, старости нашої Руської землі, як було сказано, згаданий привілей князя Болеслава з усіма клаузулами та статтями, в ньому вміщеними та висловленими, з нашого певного відома схвалюємо, поновлюємо та підтверджуємо в усьому, милостиво бажаючи, однак, щоб вищезгадані ласки, права, звільнення, а також вольності поширювалися на вічні часи не лише на спадкові маєтності, вище поіменно названі, але й на всі інші, які він здобув або в майбутньому здобуде під будь-яким титулом чи способом. А щоб усе вищесказане набуло сили вічної міцності {sic}, ми наказали написати цю грамоту і скріпити привішенням нашої печатки. Дано в Дюгні '} в день святого Варфоломія, славного апостола, року Різдва Господнього тисяча триста шістдесят восьмого, в присутності панів: вельможного князя Олександра Коріятовича, каштеляна Вільчка, судді Пелки сандомирських, підстолія Предбора, підкоморія Мстивоя та підсудка Андрія краківських.]
Теорема Казімєжовського показує, що Кміта jau в i'. 1368 р. він уже, мабуть, володів маєтками, згаданими в цьому I-zekomia наданні Ліолеслава.