■без перешкод і т. д. А хто везе полотно до Бистриці і взагалі до Угорщини, той платить у Сучаві три центи штрафу, у Бауа — півтора, а в Молдавиту — півтора цента і т. д. А при перевезенні — за кожний віз — чи то німець, чи то вірмен — по чотири гроші; тільки якщо вони перевозяться поромом '^). Але коли на річці є лід або можна перейти брід, то не заплатиш ні копійки за транспорт і т. д. Крім того, ми дозволили львів’янам у Сучаві тримати свою хату за купецьким звичаєм, але з умовою, щоб вони не заводили в тій хаті корчми, ятки чи пивоварні. Але якщо особа, яка буде господарювати в будинку, все ж бажає утримувати вищезгадані речі, нехай домовиться про це з містом. І робили ми це в першу чергу для львівських купців, як для підданих нашого господаря і польського короля, так і для купців з усіх руських і подільських земель. І все, що ми вище вказали, ми і наші наслідники клянемося вічно зберігати і виконувати без усякого лукавства чи підступу на віки віків, і ніколи не порушувати їх, в нашій честі і вірі, за святим християнським звичаєм. А свідками цього були: наш митрополит і королівська рада, пани Халецький і Баговський, які в той час були тут на місії нашого пана і короля, і наші пани і молдавська рада, а саме: пан Дума Браєвич, пан Станчу, пан Влайкул, пан Гоян Дворчик, пан Четко Щибор, пан Косте. Данович, п. Томаш Кінде, п. Мік Краль, п. Пьотр Поніч, п. Альб, п. Лазія, п. Ізаяш Нієміцький, п. Домокуш, п. Козьміца, п. Бухта, п. Фетіон, п. Сакіш спатар-'*), п. Юга вістярник '^), п. Красніш постельник, п. Тадор. czarznik, пан нас, імена: пан Івллмент, пан Михайло, пан Петро і пан Німант, міський письменник. І в подальше підтвердження всього вище написаного ми наказали нашому вірному пану logotheto Dobruł видати цей лист і прикріпити до нього нашу печатку. Щефуль писав у Сучаві влітку липня 6968 року, на 3-й день.
') Князь Стефан Молдавський, прозваний Великим (Stefan cel Marę), княжив згідно з Latopis of the Moldavian Land, t. I. 117-145 (див. також Archiva istoric. Hażdeua vol. III. 6-9) від 12 квітня 1457 р. до 2 липня 1504 р., а згідно Енгеля IV. 2.132, з 1458 по 1504 рік.
^) Варто взяти до уваги, що князь Щепан, запроваджуючи мито в Тигіні, не скасував мита, встановленого в Лопушні, як того слід було очікувати.
^) Boifprapc ahbokckih - слово Boyprapii, також Bp-krapii, звичайно, походить від німецького Biirger (Burg) і означає те саме, що і міщанин; в Мультанах, а потім у Молдові (Об. Мирон Костина 1. c. pag. 274), правда, воно вживалося також у значенні латинського scabinus (присяжний), але писалося і вимовлялося, в останньому випадку, не КО^прапТі, а npiirap^K iz pyrgar.
*) Гаждеу, в Archiva istor. II. 172, надрукував помилково оу тѣм і припустився у підготовленому ним виданні (Archiva istoric. II. 171—176) ще й таких помилок; у рядку 4 надрукував а ист, аливо (останнє повторюється постійно) замість лист[ъ], а лико; у 5. гдѣ же зам. гдѣ Карпат[у]; у 22. чиновни
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]