"Радимно, тобто Радюпна, було селом, коли воно потрапило у володіння єпископів. Владислав, польський король, змінив його на місто (in cioilatem) на прохання Івана Любінія, єпископа Прземського, наказавши назвати його Радимно, щоб воно керувалося тейтонським або магдебнським правом, скасовуючи все польське та руське. Для того, щоб підняти місто, він дав привілей на ярмарок у вівторок і на триденний ярмарок, щорічний на святого Лаврентія, з якого купці і покупці повинні були повертатися додому, не сплачуючи ярмаркового мита, а сам привілей був виданий з Кракова в понеділок, тобто наступного дня після неділі 19 березня 1431 року. присутність Адальберта, архієпископа Гнєзненського, і примаса Збігнева з Кракова, Яна з Влоцлавека, єпископів, Миколая з Міхалова, каштеляна, Яна з Тарнова, воєводи, Павла з Богурайловиць, судді з Кракова, до коронного канцлера Яна, єпископа з Влоцлавека, та Владислава з Опоров, доктор декретів, парох Ленчиці, і святий Флоріан Краківський, віце-канцлер.
«Казимир Ягеллончик, король польський, зважаючи на чесноти, заслуги та випробувану щодо себе і щодо країни вірність (habendo respectum ad non mediocrem virtutem meritorumque redolentiam necnon erga nos et regnum nostrum acceptissimam devotionem) [зважаючи на непересічну чесноту і пахощі заслуг, а також на вельми приємну відданість нам і нашому королівству] кс. Миколая Блашковича, єписк. перем., надав містечку привілей на другий ярмарок у день св. Матвія, який мав тривати цілих вісім днів, застерігаючи для купців усіляку свободу і безпеку, так само як і для покупців. Привілей виданий у Новому Місті Корчині в четвер після Октави Божого Тіла (тобто 11 червня) 1467 р. Присутніми були Ян з Ритв'ян, в. маршалок коронний, Міхал Лясоцький, підскарбій, староста ленчицький і маршалок надвірний, Мацей з Вонсоша, крайчий коронний, Миколай Ружа з Борисовичів, каштелян завихостський, гофмейстер найясн. Єлизавети, королеви польської, Станіслав із Шидловця, каштелян жарновський, гофмейстер королівських дітей. На руки кс. Войцеха з Жихліна, кустоша сандомирського, каноніка гнєзненського, краківського, куявського, познанського, підканцлера коронного».