Частина 8

...межові. так, як їм та їхнім нащадкам здаватиметься кращим і кориснішим зробити, обернути. І повинна одна сторона іншу захищати від кожної особи обох статей за земським звичаєм, а особливо вищезгаданий Прокіп Корава зобов'язаний захищати і обороняти самого пана Дмитра від шляхетної Анни, сестри цього ж Корави. Якщо ж він не захистить і через це дозволить самому Дмитру викликати себе до львівського земського суду, тоді на першому ж терміні він зобов'язаний з'явитися і всю свою справу програти, не ухиляючись від самого Дмитра жодним правом, королівськими листами, війною, походом, посольством, давністю, генеральним вічем, справжньою чи звичайною хворобою, і не посилаючись на інші повіти як на вищу інстанцію, ані на будь-яку іншу вигадану річ, що могла б йому допомогти у справі, і що б він не захотів узяти собі на допомогу, через усе це він повинен програти справу. На цьому першому терміні вищезгаданий Дмитро зможе засудити самого Кораву на весь свій прибуток і збиток, за які він його викликав, як на заввитому терміні. І щодо цього Дмитро подав меморіал, який суд прийняв. На посвідчення цієї справи до цього документа підвішені наші печатки. Діялося і дано у Львові в п'ятницю, назавтра після Вознесіння Господнього, року того ж тисяча чотириста вісімдесят четвертого, у присутності там-таки уроджених і шляхетних панів: Яна з Олеська, каштеляна малогоського, Сигізмунда з Поморян, старости теребовлянського, Павла з Олеська, підкоморія, Андрія зі Свіржа, мечоносця, Миколи Чарнковського, підстолія, Станіслава Малджика, войського і підстарости львівських, Якова з Руданців, войського галицького, Петра з Олеська, Станіслава Яричовського та інших свідків, вартих довіри, що були при вищезазначеному.